>Твоё заявление просто мне кажется слишком радикальным.
Мій текст не про прощення і не про моральний аспект. В тексті йдеться про сутнісні речі, які від вибачення не змінюються. Вибачати чи ні — справа особиста; я вважаю, що треба вибачити. Зберігати (чи то пак відтворювати) шлюб чи ні — теж питання особисте, яке потребує окремого рішення в конкретному випадку.

Щоб було зрозуміло, приведу аналогію: фірма взяла на роботу людину електриком, та в перший день закоротила щиток і спалила будівлю, пізніше виявилось, що у неї нема належної освіти. Так от, як фірма буде розбиратися з цим горе-робітником — це одне питання, воно містить моральний аспект. А питання наявності у робітника освіти — це питання сутнісне, воно уже як є, так є.

>Меня интересовала именно твоя точка зрения :)
Моя думка така: кожен випадок унікальний, ніяких універсальних шаблонів назвати не можу. Мені здається, що процент випадків, коли вибачити можна і коли ще є шанс відновити сім’ю, не такий уже й малий, хоча і навряд чи досягає половини.

>Например, ему подмешали "конский возбудитель" в напиток. Формально
>измена, но по сути - не очень.
Про такі речі мова не йде; як не можна, наприклад, вважати вбивством вбивство в стані психічного нападу. Мова про свідому зраду.