![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Від монополії до ринку: кримінальний суд
Із циклу «Роздержавлення».
Послуга кримінального суду полягає у з’ясуванні, винна людина чи ні в злочині проти особистості. Зрозуміло, що злочинець при цьому зацікавлений в поблажливому суді, а постраждалий — навпаки, тому виглядає неможливим, щоб вони узгодити суд, в якому вирішуватиметься конфлікт. Однак це справедливо лише в тому випадку, якщо цей вибір робиться після зчинення злочину. Які причини можуть мотивувати людей робити цей вибір раніше? Якщо відповісти коротко, то такою причиною є те, що легальний конфлікт суттєво дешевший за конфлікт поза законом.
Уявімо, що будь-хто може укласти угоду про кримінальну підсудність з судом. Ця угода означає, що у випадку будь-якого кримінального конфлікту, як у ролі постраждалого, так і в ролі обвинувачуваного, цей суд компетентний приймати рішення. Якщо такий конфлікт трапиться між двома його клієнтами, цей суд самостійно розв’язує його. На випадок конфлікту між клієнтами різних судів судам буде вигідно укладати договори між собою про те, яким чином у цьому разі провадиться справа. При цьому в інтересах суду буде мати такі договори з максимальною кількістю судів, так само як, наприклад, операторам мобільного зв’язку вигідно надавати своїм клієнтам широкі можливості зв’язку з абонентами інших операторів.
Тепер розглянемо ситуацію з боку клієнта. Зрозуміло, людині, яка не збирається вчиняти злочин, вигідно підписати подібний договір з судом, який покриває своєю підсудністю якнайширше коло можливих злочинців. Для потенційних злочинців же ситуація виглядає так: якщо вони зчинять злочин проти деякої людини у випадку, коли вони не мають суду, що зможе розв’язати їх конфлікт, то їхній конфлікт опиняється поза законом. Іншими словами, у злочинця немає причин сподіватись, що реакція на його злочин буде обмежена скільки-небудь адекватним злочину маштабом. Подібного плану конфлікт — справа надзвичайно дорога, і потенційному злочинцю вигідніше перестрахуватись.
Розглянемо випадок, коли в подібному конфлікті задіяні охоронні агентства. Приміром, у вас щось украли, і ви знаєте, хто це зробив (якщо ні — див. попередній запис). Ви звертаєтесь до свого агентства, надаючи їм підтверждення факту крадіжки і виписку з суду, яка підтверджує, що суд не може розсудити вас зі злочинцем. Таким чином, агентство, діючи від вашого імені, не буде нести відповідальності за свої дії, оскільки злочинець не має можливості судити вас за злочини проти нього. Тому вони приходять в гості до злодія і забирають вашу власність. Якщо ж злочинець був настільки передбачливий, що домовився про охорону з іншим агентством (незважаючи на велику вартість таких послуг для клієнта, не захищеного договором про кримінальну підсудність), то агентствам доведеться вирішувати питання між собою. Майже напевне між ними наперед буде укладений договір про порядок розв’язання таких суперечок, в якому буде вказаний суд, рішенню якого ці два агентства згодні слідувати. Без такого договору на агентство чекає або війна з іншим агентством (справа дуже і дуже недешева), або одностороння відмова від зобов’язань перед клієнтом (теж накладно, як в матеріальному, так і в репутаційному плані). Звісно, те, що агентство відмовляється когось охороняти на підставі рішення визнаного обома агенціями суду, може відлякати від нього деяких клієнтів, але війна обійдеться дорожче.
Ну і, звісно, варто розглянути випадок сутінкового генія, який живе в кратері вулкана, на всіх плює і не згоден бути підсудним нікому. Ну або просто категорично відмовляється від кримінальної підсудності і платить великі гроші за охорону, яка не дає нікому що-небудь зробити з ним. Акцентую увагу на тому, що повністю вільно робити це він може лише на своїй приватній території. Власник будь-якої іншої території вправі встановити свої правила перебування на ній, і майже напевне ці правила включатимуть кримінальну підсудність (особливо, якщо йдеться про публічне місце — приміщення або вулицю). Тобто такій людині доведеться:
- платити дуже великі суми за захист;
- не брати участі у суспільному розділу праці (оскільки мало знайдеться охочих укладати з таким договори), тобто грошам у нього з’являтись нізвідки;
- безвилазно сидіти вдома або ж включатись у повномаштабну війну з усім суспільством;
Тепер розглянемо варіанти присудів. Щодо виправних злочинів рішення суду зрозуміле: з винуватця стягується компенсація плюс штраф. Якщо наслідки злочину не можна виправити (важкі тілесні, вбивства тощо; винний не здатен заплатити), то на такі випадки кожен суд виробить практику, яка найбільш відповідатиме бажанню їх клієнтів. Думаю, найбільш поширеним варіантом будуть виправні роботи (можливо, поєднані з ув’язненням).
Перехідні положення: зрозуміло, що просто взяти і відмінити державну кримінальну підсудність не вийде. Навіть у формі «всі за замовчуванням вважаються підсудними державі, доки не укладуть альтернативний договір» такий варіант може мати неприємні наслідки у вигляді кримінальних «судів», створених виключно для уникнення покарання. Як варіант можна розглянути систему, коли будь-який конфлікт між людьми, які обоє підсудні одному суду (чи партнерству судів), розглядається вибраним ними судом, а інші конфлікти, за замовчуванням — судом державним; система діє доти, доки кількість клієнтів державного кримінального суду не впаде нижче, скажімо, 30-40%. З такого маштабу системою приватної охорони порядку навряд чи буде сенс влаштовувати подібні «недосуди» — вони все одно не допоможуть.
І, в світлі останніх патентних успіхів Apple, подумалось: ви можете уявити собі десь посеред цього копірайт, яким ми його знаємо?
Див. також: Давид Фридман. Механика Свободы. Глава 29. Полиция, суды и законы – рыночные отношения
| ← ч.5. Слідство | ч.6. Кримінальний суд | ч.7. Кримінальне покарання → |
no subject
Чому це раптом не буде? Якщо це виявиться дешевше, ніж компенсувати клієнтам ваші походеньки, то дуже навіть буде.
>...для вашої арміїї наче вже й нема приводу мене воювати.
Як це немає? Викрадений клієнт - чудова причина прийти до вас у гості.
>Ну ось є в мене договір (з печаткою, не аби шо) купівлі оцих ось тищі гектарів -
>я й оголошую ці землі своєю власністю і ставлю свою охорону.
Ну от дивіться. Висунути носа зі свого укріплення вам буде дуже непросто, бо є спеціальні люди, які отримують серйозні гроші за те, щоб ви звідти не вилізли. Приймати участь у торгівлі (а значить, суспільному поділу праці) у вас теж не вийде, бо ви не знайдете охочих. Іншими словами, вам доведеться жити натуральним господарством і з цього утримувати армію. Ви самі в це вірите?
Добре, припустимо, ви отримуєте гроші не з торгівлі, а з того чи іншого виду грабунку. Це означає, що вам награбованого достатньо на утримання "армії", що автоматично означає, що маштаб нанесеної вами шкоди суспільству суттєво перевищую вартість вашої "армії". Як ви думаєте, із двох варіантів: надалі віддавати вам гроші, або на ті самі гроші зібрати армію, трохи пузатішу за вашу, який варіант люди виберуть?
no subject
no subject
>пограти в казино, випити самогонки, нанюхатись чи вколотись,...
Тут ви не один такий розумний, цих лас-вегасів навколо буде купа. Це у випадку, якщо раптом трапиться, що всі власники території в рамках міста дружно забороняють це у себе, що, чесно кажучи, малоймовірно, тому, думаю, лас-вегаси навіть не знадобляться.
>...помучити рабів у темному підвалі, постріляти живих негрів,
>поїсти смажених цицьок і т.д.
А от на такі розваги навряд чи ви знайдете негрів-добровольців. Ті, що не добровольці - клієнти охоронного агентства, тож див. вище.
>У мене тут тепер свій суд є, не гірший за вашого, і він вже
>підтвердив мої права на цю землю.
Ваш суд нічого не може підтверджувати доти, доки його не признають інші. Це як мати власного кишенькового мобільного оператора - затратно і безглуздо, не дає ніяких переваг при дзвінках на інші мережі, а у вашій мережі, окрім вас, нема нікого. Хіба що ви зі своїм судом зможете переконати людей, що їм краще судитись у вас, ніж деінде. А це у вас ніяк не вийде, якщо ви все судитимете на свою користь.
no subject
Негри здалеку завезені. У їхніх зімбабвах агетств немає, тільки вождь та шаман. Або навіть я купую їх у зімбабвійського агентства, теж цілком реальний варіант.
> Ваш суд нічого не може підтверджувати доти, доки його не признають інші.
Я оце вже два дні намагаюсь зрозуміти, що треба зробити для такого визнання. Як і з чого новостворений суд починає свою роботу? Чи достатньо визнання двома-трьома іншими судами, чи необхідне визнання якогось судейського профсоюзу, чи що треба? Як включитись у цю мережу "судових операторів"?
no subject
"И последнее. Почему-то все считают, что нет ничего проще, чем организовать частную охранную контору или суд. Высказывается мысль типа "любая банда будет охранной конторой" и так далее. На самом деле, удивление тем, что "кто угодно" может заниматься тем или иным бизнесом можно применить к любому бизнесу. Если удивляться тому, что кто-то может быть охранником, то стоит удивляться и тому, что "кто угодно" будет булочником или сапожником.
На это удивление можно только ответить "а вы попробуйте". Вот, например, захотел я стать врачом. Много ли я клиентов наловлю, не имея хотя бы диплома? Так и со всем остальным. Предельный случай, который хорошо ставит мозги на место - это деньги. Представьте, что "кто угодно" может печатать свои деньги. Возьметесь?"
no subject
Нужно мне решение суда - говорю ему: теперь ты судья. Что, вы не признаёте мой суд? А я не признаю ваш. И что? У меня банда больше.
"Стать врачом", в смысле открыть клинику и заниматься оказанием медицинских услуг, даже сейчас, в условиях жёсткого государственного контроля, может любой желающий, и я, и вы. Даже не нарушая закона. Даже медицинский ВУЗ при желании можно организовать.
И с деньгами тоже не сокрушительный аргумент. Многие предприятия выпускали/выпускают свои эрзац-деньги в виде, например, талонов на питание в заводской столовой. Эти талоны в той столовой можно поменять на привычные деньги по какому-то курсу. А уж "деньги" Мавроди в своё время чуть не переплюнули государственный рубль...
Конечно же, не любая банда будет охранной конторой. Любая может быть. Но будет только самая сильная и организованная. Мы это очень наглядно наблюдали в начале 90-х, когда роль государства ослабла почти до нуля.
no subject
С деньгами, опять же, именно что сокрушительный аргумент. Квазиденьги предприятий дальше этих предприятий не уходили и предприятия не зарабатывали в качестве эмитентов, у них не было такой цели, это были полупринудительные действия в отношении персонала. Что до "денег" Мавроди, то это была версия все того же рубля. В общем, не канает.
no subject
Вооот, деятельность моего врача или суда нужна мне, в этом и смысл. И уметь ему ничего не обязательно, мне нужно только чтобы он мне нужные бумажки выписал.
(Говоря об открытии клиники мной или вами, я имел в виду, что можно нанять туда дипломированного врача.)
> Квазиденьги предприятий дальше этих предприятий не уходили и предприятия не зарабатывали в качестве эмитентов, у них не было такой цели, это были полупринудительные действия в отношении персонала.
Не соглашусь.
Будучи на студенческой практике, мы такие талоны на питание меняли в ближайшем ларьке на сигареты. Талон на 75 коп. там принимали за 50 коп. "Столовка" приезжала только в обед, а курить хотелось уже с утра. В обед продавец сигарет менял себе их на деньги, не знаю уж по какому курсу. Т.е. за пределы предприятия они таки иногда выходили :)
Выдавая такие талоны в счёт оплаты труда, предприятие сокращает свои расходы (талон может быть потерян, или выброшен) - тоже заработок.
> Что до "денег" Мавроди, то это была версия все того же рубля.
Да ну что вы! Это принципиально разные деньги, у них совершенно разная природа, разное наполнение и разный смысл...
no subject
Бог ты мой, какие еще бумажки??? освобождение от принудительных работ?
"Будучи на студенческой практике, мы такие талоны на питание меняли в ближайшем ларьке на сигареты. Талон на 75 коп. там принимали за 50 коп. "Столовка" приезжала только в обед, а курить хотелось уже с утра. В обед продавец сигарет менял себе их на деньги, не знаю уж по какому курсу. Т.е. за пределы предприятия они таки иногда выходили :)
Выдавая такие талоны в счёт оплаты труда, предприятие сокращает свои расходы (талон может быть потерян, или выброшен) - тоже заработок. "
предприятие не является эмитентом. Его талоны не называются "тугрики" или еще как-нибудь. Ценообразование не происходит в талонах.
"Да ну что вы! Это принципиально разные деньги, у них совершенно разная природа, разное наполнение и разный смысл... "
не может быть
no subject
Решение суда, закрепляющее моё право на владение этой землёй. Следите за темой :)
no subject
no subject
no subject
no subject
Какой ему капец? И мне какой капец? Совсем не ясно.
У меня, повторюсь, хорошая охрана с пулемётами...
no subject
no subject
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
Просто купить не пробовали? Чтобы без пулеметов
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
no subject
Ну і як додатковий аргумент у інших судах цей папірець згодиться.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)