ichthuss | (no subject)

Знаєте, коли радянське суспільство звернуло увагу на проблему солдатів радянської армії? Коли відмінили відсрочку для студентів, і в армію потрапили діти з пристойних сімей. Знаєте, у скільки разів витрати на дослідження СНІДу, приведені до одного смертельного випадку, перевищують витрати на ішні смертельні хвороби? Точну цифру не скажу, але не вдвічі і не втричі. Бо європейцю чи американцю середнього достатку туберкульоз і малярія пофіг, а СНІД — ні. Знаєте, чому з усіх років сталінських репресій запам’ятався 37? Так, в цей рік був максимум репресованих, але інформаційний відгук був непропорційно великий, бо під ніж потрапила тодішня інтелігенція і «середній клас».

До чого це я. Не слід розраховувати, що втрати російської армії на Донбасі, чи погіршення життя в Усть-Гузнинську якось повпливають на політику Росії. Повпливати на неї може те, що всерйоз відчує на собі московський, чи, принаймі, пітерський середній клас. І не просто відчує, а вважатиме зміну політичного курсу кращим рішенням, ніж продовження — а це далеко не тотожні речі, зараз багато хто готовий затягнути пояси заради імперії. Так от до цього ще далеко.

Flat | Top-Level Comments Only

+++ 37? Так, в цей рік був максимум репресованих, але інформаційний відгук був непропорційно великий, бо під ніж потрапила тодішня інтелігенція і «середній клас».

"Максимум" не то слово, на два года (37 и 38) приходится большая часть расстрелянных по политическим статьям за всю историю СССР.

Вы говорите разумные вещи, но, ИМХО, увлекаетесь народничеством а-ля Солженицын.

Да, я здесь срезал угол. Но формально я говорил о репрессированных, а не о расстрелянных - там пропорция гораздо менее впечатляющая. В принципе, можно спорить, в какой мере эти две причины повлияли на то, как 37-й запомнился - расстрелы или же "средний класс". С социальной точки зрения ущерб для семьи от расстрела и 25 лет вполне сравнимы. Могу даже допустить, что сидящий родственник может быть хуже, чем расстрелянный 15-20 лет назад.

Edited 2015-08-24 21:26 (UTC)

http://shvarz.livejournal.com/419641.html

В комментариях к этой статье я спросил, в какой мере проявляется эффект интересности болезни для белого американца. Автор сказал, что эффект очевидно существует, но цифры не привёл.

http://shvarz.livejournal.com/419641.html?thread=10874937#t10874937

Edited 2015-08-24 21:24 (UTC)

Порівняння з хворобами радше невдале, бо витрати на дослідження випливають з цілого комплексу причин, лише однією з яких є умовний особистий інтерес простого європейця. На Еболу, наприклад, грошей виділили достатньо і вже навіть шось придумали. Для того, шоб пішли гроші, вистачило яскравої картинки зі ЗМІ. Особистий інтерес там, звісно, був, але перші жертви з країн першого світу сталися вже після картинки у ЗМІ і принципово на цю картинку не вплинули.

А те, шо Україна не може надати настільки ж яскраву картинку, цьому треба радше тішитися.

Edited 2015-08-25 00:40 (UTC)

"Яскрава картинка" - це підвипадок випадку "цікавить європейця".

Щодо того, чи гарний показник - витрати на дослідження. Безумовно, поганий. Але - тут в коментах навели лінк - якщо він відрізняється майже на два порядки, навряд чи навіть поганий показник нічого не значить.

Edited 2015-08-25 00:42 (UTC)

як на мене, це власне шо нічого не значить. Це то само, шо рахувати, скільки електронних мікроскопів можна купити за вартість Великого гадронного колайдера, і скільки важливих досліджень можна профінансувати. Там різниця буде побільше, але це зовсім не означає, шо пошук бозону Гіґса є на кілька порядків важливіше, ніж дослідження матеріалів.

Або там порівняти вартість космічної програми із вартістю досліджень над швидкісною залізницею. Швидко діставатися з однієї точки країни в іншу — більш пріоритетна галузь, ніж фоточки поверхні Плутона. Але фінансово це виглядає інакше.

Edited 2015-08-25 00:53 (UTC)