![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Трохи про гроші
Гроші — це поширений в рамках суспільства засіб непрямого обміну. Таких засобів в рамках суспільства може бути декілька — приміром, 20 років назад у нас грішми були купони і долари, зараз — готівкова і безготівкова гривня (прирівняти їх не можна — вони не конвертуються одна в одну вільно).
Звідки береться цінність грошей? Очевидно, як і в будь-якого блага, їх цінність є похідною від їх корисності в людських планах. Якщо людина бачить доцільним придбати певний об’єм засобів обміну замість чогось іншого, вона створює попит на гроші. Навпаки, коли людина бажає перетворити наявні гроші на конкретні блага, вона створює пропозицію грошей. Оскільки, за рівних інших умов, людина надає перевагу нинішнім благам над віддаленими у часі, то для того, щоб не витрачати всі гроші прямо зразу, в людини мають бути суттєві причини. Самою фундаментальною причиною відкладати обмін грошей на інші блага є невизначеність майбутнього в широкому розумінні слова: якби люди абсолютно точно знали, що і коли їм знадобиться (а також де його найдешевше взяти), ніщо не перешкоджало би людині укласти договори купівлі в той самий момент, коли у неї з’явилися гроші.
З попитом і пропозицією зрозуміло, тепер давайте подивимось, яким чином ці процеси визначають ціну грошової одиниці. Тих, хто хоче повноцінно розібратись в цьому питанні, я відправлю читати Мізеса — саме він привів теорію грошей (включаючи суміжні області — теорію проценту і кредиту, кредитних грошей, замінників грошей та ін.) до повного ладу. Для решти — коротко викладу основні моменти.
З викладеного вище очевидно, що сума грошей, яку людина триматиме в ролі поточного запасу готівки, визначається масштабом невизначеності майбутніх витрат цієї людини. Якщо в людини, на її думку, запас готівки нижчий за такий, який дозволить їй в майбутньому вільно зробити всі покупки, які знадобляться до того, як вона заробить (чи отримає іншим чином) наступний запас готівки, то вона докладе зусиль, щоб знизити витрати грошей або збільшити їх надходження. Якщо, навпаки, запас готівки в людини вищий за такий, який їй дозволить вільно виконувати покупки в майбутньому, то витратити надлишок для неї буде безумовним виграшем: вона отримає раніше ті блага, які в іншому випадку отримала б пізніше. Тобто сума залишків грошей у кожної людини відповідає її намірам щодо об’єму майбутніх витрат. Зауважу, що це стосується окремо кожної грошової одиниці, якими людина користується.
Звідси можна було б вивести закон попиту і пропозиції і з нього зробити висновок про походження вартості грошової одиниці, якби не одне «але»: коли ми визначаємо суму готівки як відповідник об’єму невизначеності майбутніх витрат, ми неявно використовуємо інформацію про ціну грошової одиниці, тому виходить, що таким міркуванням ми б визначили ціну грошей через неї саму.
Рішення цієї проблеми заднім числом виглядає очевидним, але додумались до нього тільки в XX столітті. Для вирішення питання потрібно глянути на ситуацію з боку людини, що приймає рішення про збільшення чи зменшення залишків готівки. Коли вона оцінює в грошах свої майбутні витрати, вона бере оцінку вартості грошової одиниці, базуючись на її ретроспективній вартості (звісно, з урахуванням спекулятивних поправок на прогнозовану зміну цієї вартості). Іншими словами, попит і пропозиція на гроші в даний момент (а, отже, і ціна на них) визначається їх ціною в минулому. Кругу у визначенні немає, оскільки в лівій і правій частині стоять вартості грошей у різні моменти часу. Ця так звана теорема грошової регресії була вперше описана Л. Мізесом.
Сказане означає, що ціна грошей є специфічним явищем, суттєво відмінним від ціни всіх інших товарів. А саме, ціна будь-якого блага (в т.ч. непрямого) визначається безпосередньо його властивостями, що дозволяють використовувати його на користь людям. Його вартість у минулому відіграє доволі незначну роль у визначенні сучасної ціни. Якби так трапилось, що всі люди забули всі ціни усіх товарів, то з ринкової практики взаємне відношення цін різних благ вибудувалось би приблизно в сьогоднішньому вигляді досить швидко. Натомість вартість грошової одиниці (і навіть вибір засобу обміну, який би став грішми) стала б вибудовуватись в поступовому історичному процесі, і з великою ймовірністю остаточний розклад був би суттєво відмінним від сьогоднішнього.
Сама динаміка вартості грошової одиниці виглядає так: якщо загальний попит на гроші (сума цільових величин залишків готівки) перевищує загальну капіталізацію даної грошової одиниці, то ціна грошової одиниці (а, значить, і натуральна вартість залишків готівки) зростає. При цьому може навіть так трапитись, що, незважаючи на діяльність всіх людей по збільшенню суми наявних грошей, у кожного з них сума залишилась тою ж самою, але при цьому за рахунок зростання вартості валюти ця сума відповідає більшому об’єму натуральних благ, і кожен учасник ринку фактично досяг своєї мети. Якщо ж сума цільових залишків готівки менша за капіталізацію валюти, відбувається зворотний процес.
Зі своєї теореми грошової регресії Мізес робить висновок, що будь-які гроші теоретично можна ретроспективно прослідкувати до того моменту, коли їх вартість була цілком товарною, а не визначалась обмінною цінністю, і саме ця вартість дозволила запустити ланцюжок регресії. Мушу зауважити, що в цьому випадку великий Людвіг помилився: ми знаємо щонайменше одну валюту, яка ніколи в історії не мала товарної вартості. Це, звісно, біткоїн. Втім, в часи Мізеса, наскільки мені відомо, жодного подібного феномену не існувало, а сам по собі успіх біткоїна відверто багато в чому завдячує саме теоретичним працям австрійскої школи (тобто мова йде певною мірою про самопорушуюче пророцтво), так що не знаю, чи варто ставити це йому в провину. В будь-якому разі біткоїн — цікавий феномен, який показує, що люди можуть присвоювати засобу обміну ненульову спекулятивну (тобто прогнозовану на майбутнє) вартість навіть при нульовій його вартості (у розумінні корисності) на даний момент, причому базується ця спекуляція виключно на факті наявності таких самих інших спекулянтів.
До речі, викладене вище дозволяє оцінити згори можливу вартість біткоїна: якщо припустити, що об’єм обслуговуваного ним ринку коли-небудь виросте по порядку величини до сучасного ринку, що обслуговується доларом, то його капіталізація буде по порядку величини відповідати сучасній капіталізації долара. Грошова маса доларів (агрегат М1) складає близько 3 трлн. Якщо ми поділимо цю суму на 21 млн біткоїнів, які коли-небудь будуть випущені, то матимемо 1 BTC ~ $150 000. При цьому найменша неподільна одиниця (10-8 BTC) становитиме близько 0.15 центу, так що проблеми подільності не виникне і в цьому випадку (Сатоші знав!).
Не можу обійти стороною питання кредитних грошей. Яких-небудь 150 років назад на фразу «гроші — це кредит» будь-яка здорова людина покрутила б пальцем біля скроні (і була б права), оскільки грішми було, за великим рахунком, золото, а золото — це безсумнівний промисловий товар, і не є верблюдом кредитом настільки ж очевидно, наскільки не можна назвати кредитом будь-який товар. З певною натяжкою можна назвати кредитними грішми банкноти, оскільки вони свого часу являли собою фактично розписки на золото. Однак це був короткий епізод в багатотисячолітній історії грошей, і вже 50 років як він закінчився. Тепер практично всі гроші, що ходять в обігу, не є кредитом (зобов’язанням) ні з якого боку. Гроші — це просто товар, цінність якого зумовлена його вжитком як засобу обміну. Наявність у мене грошей нікого ні до чого не зобов’язує. Якщо їх з якихось причин всі перестануть приймати, я залишусь з носом (що суттєво відрізняється від ситуації кредиту, в якій я якщо і залишусь з носом, то хтось піде з молотка).
Хотів ще зробити короткий екскурс в історію походження грошей, але і так, мабуть, досить.
no subject
no subject
no subject
http://www.litmir.me/br/?b=160749&p=1
Поступове вихолощення є побічним ефект. Фактично воно можливе тільки за монополізації та тимчасовості перебування відповідального при владі. За конкурентних умов жоден утримувач грошей не буде зацікавлений у псуванні власної курки, що несе золоті яйця.
Обрізання так само є вихолощенням. Але чомусь золоті двори дуже довго відновлювали повну цінність монет переплавкою.
no subject
З біткоїном ви помиляєтесь. "Товарність" біткоїну це "чиста інформація". Товарна ціна
а) біткоїна
б) золота
- це ресурси, потрібні для
а) розрахунку певного числа.
б) видобування і переробки певної кількості руди.
ЗІ. найпростіше сучасне визначення грошей - захист від невизначеності.
ЗЗІ. теперішнього - не існує. Це гарна абстракція, подібна до "нуля".
no subject
no subject
Ненульова цінність уявно приписується чомусь тим, хто це знайшов. А потім це тільки його можливості обміняти знайдене на щось потрібне.
Це повністю відповідає сутності грошей. Банальний приклад про пустелю й гроші. Саме можливість обміняти "гроші" на щось більш цінне. Вам не допоможуть мільярди в пустелі, якщо поруч не буде когось із пляшкою води. Це ваша вчорашня уява вам казала, що сьогодні поруч з вами обов'язково буде стояти кіоск з водою.
вартість застосування, це абсолютно завжди - _ймовірність_ обміняти його на щось корисне. Й чим ближча ця ймовірність до 1, тим ціннішим буде це щось. Абсолютно кожний об'ект у Всесвіті має _ненульову_ ймовірність обміняти його на щось інше.
no subject
Це неправда. Золото - як мінімум 1) красиве, 2) має гарні антикорозійні властивості.
Решту вашого коментаря я зовсім не зрозумів. Тобто зрозумів, що ви хочете обґрунтувати якесь твердження, а яке - неочевидно.
no subject
Існує багато людей, для яких розрахунок числа за певним правилом є найкрасивішим явищем.
я ось про це.
==ненульову цінність хоча б деяке коло людей, не існувало==
твердження таке.
Абсолютно кожний об'ект у Всесвіті має _ненульову_ ймовірність обміняти його на щось інше, тобто ненульову цінність.
no subject
>ймовірність обміняти його на щось інше, тобто ненульову цінність.
Неправда. Для цього об’єкт повинен бути 1) доступним, 2) корисним, 3) рідким (не загальнодоступним). Останні два пункта, звісно, суб’єктивні, але людей скінченна кількість, тому про всі предмети це заявляти не можна. Приміром, повітря не вимінюється, оскільки доступне без обмежень. Астероїди не продаються, оскільки недоступні. Маса земних порід не йдуть у вжиток, бо тупо нікому не потрібні.
Біткоїн же конструктивно не придатний ні до чого іншого, крім як бути засобом обміну, тобто товарної цінності не має.
Щодо золота: воно 1) до фіга рідко трапляється, 2) гарно оброблюється, 3) не псується, 4) красиве, 5) може захищати від корозії інші матеріали. Це я перераховую тільки ті його характеристики, які відомі людям тисячоліттями. Без усякого непрямого обміну ці характеристики давали золоту дуже і дуже ненульову товарну цінність.
no subject
2) ви не чули про продаж чистого повітря у Китаї в баночках, схожих на пивні?
3) маса земних порід не йде у вжиток? На якій глибині під вашою ділянкою можна забирати породу? (пісок, глину, тощо)
4) я вже написав, що є люди для яких є цінністю числа. Самі по собі. Якщо для вас числа не цінні, це не означає, що вони не існує інших.
5) мідь має значно більше гарних характеристик. А залізо поготів. Чи платина?
яка різниця, які ще функції може виконувати річ, якщо зараз для вас її найважливішою цінністю є те, що ви можете на неї стати і, завдяки цьому, дістати іншу?
гроші - це _ваша_ особиста думка про певну річ, як таку, що ви зможете обміняти її на щось більш корисне у майбутньому. Без людей (тобто тих з ким ви можете обмінятись) і без невизначеності майбутнього (тобто в пустелі вам потрібна вода, а не гроші) гроші не мають жодного сенсу. Які б додаткові властивості ця річ не мала, всі ці властивості не мають жодного стосунку до грошей.
числа, самі по собі, мають ненульйову товарну цінність.
no subject
По пунктам:
1) Ділянки на місяці й не продаються. Продаються фількині грамоти для понтів. Понти завжди продавались і будуть продаватись.
2) Давайте ви не будете сперечатись з уявним співрозмовником. Я казав про повітря, доступне в надлишку. Повітря, що перевищує по якимось характеристикам вільно доступне атмосферне, звісно, може торгуватись.
3) А з чого ви взяли, що я до тих порід включаю породи під моєю ділянкою?
4) Припустимо, що так воно і є. Але числа самі по собі неможливо обміняти.
5) Це доводить, що у міді і у заліза теж є товарна цінність. З чим ви сперечаєтесь?
no subject
Я стверджую: - біткоін має НЕнульйову цінність сам по собі (як певний набір чисел). А заразом і більш загальне твердження "все у цьому світі має ненульйову цінність".
а в останніх пунктах, так сталось, ми ще прийшли до того, що ви стали мене переконувати в тому, що для того, щоб бути цінною в сенсі грошей, річ має мати, крім уяви про неї, як такої, що її можна на щось обміняти, ще купу додаткових властивостей (доступним, корисним та рідкіним), що також є невірним, хоч і загальноприйнятим.
no subject
>(як певний набір чисел).
Іншими словами, людина може придбати біткоїн не для майбутнього обміну, а для використання безпосередньо його самого собі на благо. От розкажіть мені тепер, яке благо людині може принести власність на певну суму в біткоїнах, поки вони не мають обмінної вартості.
> ви стали мене переконувати в тому, що для того, щоб бути цінною в
>сенсі грошей, річ має мати, крім уяви про неї, як такої, що її можна
>на щось обміняти, ще купу додаткових властивостей (доступним, корисним
>та рідкіним), що також є невірним, хоч і загальноприйнятим.
Це не так, про що прямо зазначено в тексті. Я стверджую лише, що, наскільки мені відомо, всі історичні гроші, окрім криптовалют, від початку спирались на власну товарну цінність, і від неї вже вибудовувалась регресія. Золото, скажімо, може застосовуватись як прикраса і як антикорозійний захист. Чому саме золото, а не залізо виграло конкуренцію між засобами обміну і врешті ствердилось як гроші - питання до істориків. Але що воно від початку добувалось за свою товарну цінність, а не за обмінну - абсолютно безсумнівно.
no subject
2) краса (продаються біткоїни, у вигляді монеток)
3) блокчейн - це гарний генератор справжніх випадкових чисел, хоч і трохи повільний (генерація випадкових чисел є значною проблемою в певних колах)
----------
історичні відомості - співпадіння, казуація. Крім золота є ще мушлі, моаі, худоба, вівці, дорогоцінне каміння, срібло, мідь, цигарки, горілка та купа іншого. Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на щось більш корисне є грошима. А через те, що усе в цьому світі може бути використано з певною ціллю, було зроблено невірний казуальний висновок про зв'язок можливості використання речей у якості грошей, із товарною цінністю цих речей.
no subject
2) Ніякої краси, якої не можна отримати простіше, тут немає. QR-код з випадковим числом виглядає абсолютно однаково незалежно від того, записана чи ні на це число якась сума в блокчейні.
3) Технологія справді може бути корисною (причому більшою мірою як, наприклад, таймстамп-сервер), але моє питання стосувалось безпосередньо володіння біткоїнами, тобто наявність в блокчейні запису з твоїм відкритим ключем і певною сумою.
--
>мушлі, моаі, худоба, вівці, дорогоцінне каміння, срібло, мідь,
>цигарки, горілка та купа іншого.
Все перераховане має товарну цінність, і починало як товар, обмінювалось в рамках бартеру задля безпосередньої користі, а не для подальшого обміну. (Втім, я не знаю, що таке "моаі"). Біткоїн - ні.
no subject
2) https://www.google.com/search?q=bitcoin+coin&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=Oqz6VOqzMYmuUeLBgFg&ved=0CCUQsAQ&biw=1920&bih=903 це немає ніякого стосоунку до КР-коду.
3) біткоінів, самих по собі, не існує. Є тільки блокчейн. І блокчейн є первинним. І купувати біткоіни стали значно пізніше появи блокчейну.
не судіть по собі. Якщо вам здається, що якась річ має нульову цінність, то це тільки ваша _особиста_ думка. Ви можете наперед собі закарбувати, що така думка - _завжди_ помилка.
----
Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на щось більш корисне є грошима. Абсолютно все, що виступає, виступало, чи буде виступати колись грошима має _тільки одну_ спільну рису - зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ. Все інше - казуація, співпадіння.
no subject
2) Ну і розкажіть мені, коли такі монети з’явились?
3) Я не кажу про "біткоїни самі по собі". Я питаю, яку практичну користь, відмінну від можливості обміняти, приносить людині запис в блокчейні про те, що на відкритий ключ, особистий ключ якої знає лише вона, записані один чи більше невитрачених виходів транзакцій?
>Будь яка річ, яку суб'ект зберігає задля майбутнього обміну на
>щось більш корисне є грошима.
Це питання термінологічне; як правило, є ще дві умови: 1) ця річ переважно набувається внаслідок обміну (інакше будь-який товар, виготовлений на продаж, ми мусили б називати грішми), 2) зазвичай грішми називають такий засіб непрямого обміну, який поширений в рамках суспільства. Однак економічна суть явищ не залежить від другого пункту, тому його справді можна ігнорувати, і говорити просто про засоби непрямого (дворазового) обміну.
> Абсолютно все, що виступає, виступало, чи буде виступати колись
>грошима має _тільки одну_ спільну рису - зберігач має надію, що зможе
>обміняти цю річ.
Безперечно. Я саме про це і кажу. Я лише підкреслив той факт, що у докриптовалютну епоху ця надія базувалась, кінець кінцем, на тому, що цей предмет має і необмінну цінність для деяких людей; у випадку біткоїна це правило порушилось. Тобто воно є правилом не теоретичним, а історичним, а теорія потребує уточнення.
no subject
2) мова про те, що ці "монетки", фактично ніякої користі, крім краси і понтів не мають. Так само як прикраси із золота.
3) це так само, як спитати, яку практичну цінність має сьома літера у в "Гамлеті". Хоча знов таки, як літера, так і відкритий ключ мають свою цінність.
ви намагаєтесь применшити цінність біткоїна самого по собі. Понти є. Краса є. Рандомнмй блок чейн є. Якщо комусь це потрібно, це означає що біткоїн __має__ цінність. Навіть якщо цей хтось - єдина людина на світі.
яку власну ненульову цінність мають векселі?
-----------
я написав два речення, які є тотожними. В них використаний різний порядок слів. Сенс вони мають однаковий. Це визначення грошей.
до першого ви висуваєте заперечення, а про друге говорите, що саме це ви й кажете. Виходить, для вас ці речення різні, але тоді ця різниця означає, що окрім сенсу цих речень ви вкладаєте в поняття "гроші" ще якісь властивості. І саме в цьому ви помиляєтесь.
а саме.
>1) ця річ переважно набувається внаслідок обміну..
тут є важливе слово "переважно". Це може бути й крадіжка, й виробництво, й видобуток і просто пошук. Так, товар, виготовлений на продаж, і за _вашим_ визначенням також (зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ), є грошима.
>2) зазвичай грішми називають такий засіб непрямого обміну...
ви пишете про гроші, як захист від невідомого (тобто про "зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ"), чи про те, що зазвичай, до цих пір, люди невірно розуміють сутність поняття "гроші"? Непрямий обмін - це похідне. Це як міняти валюту на валюту. Головне, що зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ. Гроші - це функціональність, яку може мати і _має_ будь-яка річ у Всесвіті.
> Безперечно. Я саме про це і кажу. Я лише підкреслив той факт, що у докриптовалютну епоху ця надія базувалась, кінець кінцем, на тому, що цей предмет має і необмінну цінність для деяких людей; у випадку біткоїна це правило порушилось. Тобто воно є правилом не теоретичним, а історичним, а теорія потребує уточнення.
чому у вас тоді виникли заперечення до першого визначення?
no subject
>Так само як прикраси із золота.
не зрозуміло, чому ше досі не згадали, шо золото використовується для захисту контактів від корозії? Оскільки електроніки стає все більше і більше, цінність золота як корисного ресурсу тільки зростає, так само, як на купу інших рідких металів, які в прикрасах не використовуються (але є не менш дорогими через рідкість).
зрозуміло, шо і біткоїни, ну суто теоретично, можуть отримати схоже застосування, про яке ми зараз не можемо уявити, тоді вони будуть мати цінність як золото для контактів. але зараз такої цінності нема, навіщо це заперечувати?
no subject
no subject
Ви хочете сказати, що навіть якби (гіпотетично) ця людина була цілковито переконана, що вона не зможе біткоїни коли-небудь виміняти на що-небудь корисне, вона задля понтів все одно готова була б їх купити?
>2) мова про те, що ці "монетки", фактично ніякої користі, крім краси і понтів не мають.
Ну так, то їх і не планують в майбутньому міняти.
>3) це так само, як спитати, яку практичну цінність має сьома
>літера у в "Гамлеті".
Е, ні. Сьома літера не продається - її окремо ніхто не купує. А от біткоїни продаються саме у вигляді описаних записів в блокчейні.
>ви намагаєтесь применшити цінність біткоїна самого по собі.
Ви говорите про систему Біткоїн чи про обмінну одиницю біткоїн? Перша є безумовним науковим, технічним і практичним досягненням. Друга має обмінну цінність, але у початкові моменти було ніфіга не очевидно, що вона її матиме, а іншої цінності за нею немає.
>яку власну ненульову цінність мають векселі?
Векселі не мають власної ненульової цінності, вони спираються на чужу. Біткоїн же не спирається ні на яку сторонню цінність, немає способу гарантовано за нього отримати інше благо.
>я написав два речення, які є тотожними. В них використаний
>різний порядок слів. Сенс вони мають однаковий.
"Всі А є Б".
"Всі Б є А".
Це ваш випадок. Порядок слів міняє значення. В першому реченні ви даєте визначення грошам, а в другому даєте характеристики грошей, яки, при цьому, можуть бути властиві і іншим речам. Логічно еквівалентними ці твердження не є.
Давайте розберемось з визначеннями. Не те щоб я пропонував тут сперечатись - сперечатись про визначення можна до нескінченності і без толку. Але треба все ж таки на якихось зупинитись. Загальноприйнятий слововжиток такий:
Благо - будь-який предмет чи послуга, яку людина вважає засобом задоволення певної своєї потреби.
(Економічний) обмін - вибір між двома несумісними благами. Буває аутистичний і міжособистісний.
Товар - благо, заплановане до обміну або отримане в результаті обміну. Цінність товару для продавця зумовлена його цінністю для покупця (його готовністю віддати продавцю інше благо за нього).
Гроші - засіб непрямого обміну, тобто товар, який набувається виключно з метою подальшого обміну на блага, які будуть потрібні набувачеві. (Насправді під грішми розуміють дещо вужче поняття, але хай вже буде так).
>тут є важливе слово "переважно".
Це слово означає лише, що один і той самий предмет може виступати в різних ролях. Для золотовидобувної компанії золото - просто товар, для виробника електроніки - компонент виробництва, а для тих, хто його бажає придбати як засіб обміну ще невідомих благ в майбутньому - гроші.
no subject
2) прикраси із золота теж не планують, але можливість така є. Ці монетки також можна "відкрити".
3) біткоіни без блокчейну не продаються. Ті хто це не розуміють, біткоїни не купують.
4) на яку цінність спираються векселі? на думку про те, що на них можна буде отримати якійсь товар?
---
про визначення в новій гілці.
no subject
Були чеки. Шлях від розрахунку чеком до отримання за нього грошей (чи там золота) продавцем займав стіки часу, шо можна говорити про кредит. І чеки юзалися не тільки для отримання з них грошей, а юзалися як валюта сама по собі: тобто той, хто отримав чек за працю/товар, міг ним же і розрахуватися за шось інше.
no subject
no subject
немає замінника грошей.
всякий кредит - то гроші. але не всякі гроші, то кредит.
no subject
>виступало, чи буде виступати колись грошима має _тільки одну_
>спільну рису - зберігач має надію, що зможе обміняти цю річ.==
Не протирічить. Всі гроші мають таку властивість, але не все, що має таку властивість - гроші.
no subject
no subject
Гроші - це ті засоби непрямого обміну, які є поширеними в даному суспільстві.
no subject
в даному випадку бухти телефонного дроту підпадають під ваше визначення "грошей"?
напевно, ви дасте відповідь "ні". Що ж тоді означає слово "поширене", як вимірювати поширеність? Чи є суспільством усе населення Землі?