| 'I said you were unskilled, which you are. And I said that a machine can do anything you can do better, faster, and more cheerfully, but not more cheaply.' R. Sheckley. |
Останнім часом мені в стрічці трапилось аж два записи на тему: «автоматизація призводить до безробіття,
ми всі помремо». Причому автори не якісь луддити, а, навпаки, цілком прихильники технічного прогресу. Тому невеликий економічний лікнеп.
Почну з того, що будь-які іновації на ринку впроваджуються підприємцями з розрахунку на більш ефективне використання наявних ресурсів. Іншими словами, підприємець, відштовхуючись від прогнозованих потреб покупця, шукає найефективніший тобто найдешевший спосіб їх задоволення. Це означає, що впровадження (комерційно успішних) іновацій призводить до дешевшання життя.
Ігнорування цього фактору не дозволяє адекватно оцінити зміни, що вносять іновації до ринку праці. Скажімо, зниження попиту на некваліфіковану працю (і її здешевлення в грошових одиницях) зовсім не обов'язково означає погіршення матеріального стану працівників. Кажуть, Г. Форд ставив за мету, щоб його робітник міг купити автомобіль за рік, але чомусь не всім очевидно, що такий підхід має сенс реалізувати в першу чергу через здешевлення продукту, а не через зростання оплати праці: друге без першого найпростіший спосіб вилетіти в трубу.
Другий момент полягає у тому, що автоматизація завжди капіталоємний процесс, тому впровадження автоматизованого виробництва призводить до зростання капіталомісткості економіки. А продуктивність праці (а, отже, і її ринкова ціна в натуральному еквіваленті) при зростанні капіталу також зростає. Саме цьому факту має завдячувати сьогоднішній офісний працівник, який за 8 годин присутності і дай бог 4 з них роботи отримує рівень життя, що навіть не снився жодному єгипетському фараонові. Це означає, що працівник, більше не задіяний в тепер уже автоматизованому виробнитстві, і тепер зайнятий в іншому місці, в результаті цього також багатшатиме.
Третій фактор: те, що ми гадки не маємо, де будуть задіяні ці міліони людей, не значить, що їм «не знайдеться місця». Суть ринку в тому і полягає, що на подібні питання даємо відповідь не ми, а той, хто знає цю відповідь. Після промислової революції XIX століття, яка змінила життя буквально кожної людини, «місце» знайшлося всім, причому значно тепліше місце, ніж було до неї. І тут ми підходимо до простого висновку: перешкодити багатшанню цих людей в першу чергу можуть доброхоти, які матимуть намір заморозити поточну ситуацію на ринку праці.
Підсумую: 1) від іновацій багатшають всі, включнно з тими, кому через ці іновації довелось шукати інше застосування своїм здібностям; 2) місце для такого застосування на ринку знайдеться для кожного; 3) заважати цьому значить залишитись у минулому, коли всі уже перейшли в майбутнє.