Дещо про кризу перевиробництва

[ichthuss]

Криза перевиробництва — явище складне, і однозначного пояснення на даний момент не має. Одні зводять її до ненульової додаткової вартості, яка призводить до поступового зменшення покупної здатності населення, інші до кредитної експансії банків. Сам факт кризи як ознака диспропорцій в суспільному виробництві так чи інакше сигналізує про необхідність перебудови цього самого виробництва. В цьому аспекті можна сказати, що криза перевиробництва — це краще, ніж перевиробництво без кризи.

Ми всі знайомі з системою організації економіки, при якій перевиробництво могло існувати необмежено довго, не призводячи до виробничої кризи: саме така ситуація була в СРСР. Поняття «в нагрузку», ймовірно, нічого не скаже сучасній молоді, тому розшифрую. Так позначали ситуацію, коли в магазинах не продавали який-небудь дефіцит, якщо при цьому покупець додатково не купував деякий товар, що залежувався.

Я б не назвав ситуацію з товарами в Союзі безкризовою, тому що диспропорції виробництва так чи інакше відіб’ються на комусь із жителів країни, отже, кризу у тому чи іншому вигляді викличуть обов’язково. Однак це була не виробнича, а споживча криза — дизбаланс виявлявся на останньому етапі (роздрібному продажі) і мало впливав на початкові етапи виробництва. Фактично це означало, що кінцевий споживач ніяк не міг економічно повпливати на виробника, який зайнятий не тим, що йому, споживачу, потрібно. В результаті перманентна криза, що не зачіпала виробників, постійно дошкуляла простому населенню.

Підсумую: іноді відсутність видимої економічної кризи — це зовсім не позитивна ознака.

Comments

[noddeat.livejournal.com]

хрінассі кризи не було. Увесь СРСР — це перманентна криза. Навіть на криза, а дупа, якщо порівняти з тим, що називають кризою на Заході.

Крім того, в СРСР було недовиробництво продуктів першої необхідності. Як можна називати перевиробництвом ситуацію, в якій нічого не можна було купити?

[ichthuss]

Я ж не кажу, що кризи взагалі не було, навпаки, відмічаю, что криза була постійно. Просто це не була виробнича криза, позаяк вона ніяким чином (або майже ніяким) не відбивалася на виробнику.

>Крім того, в СРСР було недовиробництво продуктів першої необхідності.
>Як можна називати перевиробництвом ситуацію, в якій нічого не можна
>було купити?
Все вірно. Недовиробництво одного, перевиробництво іншого. "Пятилетка в три года", і потім стоїть весь магазин заставлений кабачковою ікрою.

[(Anonymous)]

Увесь СРСР — це перманентна криза. Навіть на криза, а дупа, якщо порівняти з тим, що називають кризою на Заході.
На основании чего сделан этот вывод?

[(Anonymous)]

У США сільське господарство теж у такому стані — одвічної кризи.

[ichthuss]

Я мало знайомий з реаліями сільского господарства Сполучених Штатів, але ніби-то з харчовими продуктами там проблем не спостерігається. А що проблеми є у виробників — ну то їх же ніхто не змушує займатись сільським господарством. То в чому ж виявляється ця сама криза?

[(Anonymous)]

Це суто ментальна особливість. Американець з давніх часів має певне відчуття свободи і кожен має ділянку землі, яку він успадкував і обробляє ще з тих поколінь. Але річ у тім, що ця справа нерентабельна і держава платить субсидії, щоб цю справу не занедбали вони. Але тоді виникає ситуація перевиробництва. Теоретично вони те зерно вивозять тоннами в країни третього світу. Але в будь-якому разі займатись сільським господарством не вигідно, наприклад, в Україні це надовго. Тому, з одного боку, підтримати сільське господарство — це потрібна річ, харчуватись чимось ж потрібно, а з іншого — нема за що. Продовжувати?:)

[ichthuss]

Я от тільки не збагну, до чого тут криза? Я вбачаю нормальний рівноважний стан виробництва. Дотації сільскому господарству спричинені двома основними причинами. По-перше, американці бажають про всяк випадок мати і власне виробництво продуктів харчування, попри те, що вони в них виходять дорожчі. По-друге, в сучасному світі прийнято за норму, що людина, яка працює, повинна принаймі мати можливість нормально харчуватися, тобто продукти харчування мають бути максимально доступні. В обох цих випадках аграріям платять за конкретні речі, які важливі тим, хто платить: в першому випадку це зниження ризику вимерти всім з голоду у випадку, якщо Штати пересваряться з усіма поставниками продуктів харчування, у другому випадку платники податків підтримують малозабезпечених жителів з якихось міркувань - від міркувань моральних до страху бунту. Єдина проблема, яку я тут бачу, полягає в недосконалості для такої мети бюджетного механізму - через його, принаймі, неточну відповідність, а інколи і пряму невідповідність побажанням платників податку в подібних виплатах відбуваються флуктуації, які можуть мати досить несподівані наслідки для сільгоспвиробників. Але це ні разу не криза.

Українське сільське господарство - це зовсім окрема пісня, де головною проблемою є відсутність приватної власності. Причому не тільки і не стільки на землю, скільки взагалі власності як інституту.

Не буває так, що невигідно займатися потрібною річчю. Якщо комусь це треба, він завжди підтримає того, хто згоден це зробити.

[(Anonymous)]

Перевиробництво — це що, на Вашу думку? Я про те, що дотації(логічно, для зменшення витрат) мають скасовуватись протягом кризи. З голоду ніхто не вмиратиме, бо якщо економіка докотиться до того, що всі повимирають — це буде остання крапля економічного дна. Тобто таке чисто логічно не відбудеться, лише через те, що це неможливо для людських умів, які керуються власними нуждами. Економічні цикли спричиняють збільшення/зменшення поступу виробництва, але вони ніколи не досягають наднизьких показників норми.

[ichthuss]

Перевиробництво - це ситуація, коли якогось продукту вироблено більше, ніж реально потрібно. В даному випадку цього немає. Сільське господарству, умовно кажучи, пропонує три різні позиції.
1. Продукти харчування.
2. Продовольчу безпеку.
3. Соціальний спокій.

Перший товар розповсюджується через магазини, друга і третя послуги купуються через бюджетні дотації. Загалом продукту виробляєтся якраз стільки, щоб задовольнити потребу в цих трьох пунктах. Звісно, якщо два останніх пункта ігнорувати і розглядати лише виробництво продуктів харчування, то ситуація виглядатиме як перевиробництво. Проте це не повна картина.

[(Anonymous)]

Бажаєте написати, що перевиробництво не сприяє кризі? Чому ж зараз так виробництво скорочується?

Даруйте, що за соціальний захист? Проблема в тому, що собівартість тих продуктів завищена, тому це трохи сприяє кризі. Сільське господарство неприбуткова річ, це майже ринок досконалої конкуренції, але йому прижитись до світу, де є прибутковіші способи заробітку, доволі важко. Отже, держава змушена сама заохочувати.

[ichthuss]

Перевиробництво не сприяє кризі, як висока температура не сприяє хворобі. Перевиробництво — один із симптомів незбалансованості економіки. Виробництво скорочується тому, що будь-які перекоси фактично зводяться до недорозвинутості одних галузей та перерозробленості інших. З надмірно розрослих галузей ресурси (в тому числі і трудові) мають звільнитися, щоб перейти в більш потрібні. Інакше, як скороченням виробництва, цього досягти не можна.

>Даруйте, що за соціальний захист? Проблема в тому, що собівартість
>тих продуктів завищена, тому це трохи сприяє кризі.
Чесно кажучи, я втрачаю думку. Чим вона завищена і як вона сприяє кризі?

>Сільське господарство неприбуткова річ, це майже ринок досконалої
>конкуренції, але йому прижитись до світу, де є прибутковіші способи
>заробітку, доволі важко.
Чомусь же люди залишаються в сільському господарстві, а не йдуть в більш прибуткові галузі. Тут не в конкуренції справа, а в тому, що разом з дотаціями сільське господарство стає доволі прибутковою річчю.

>Отже, держава змушена сама заохочувати.
Держава ні до чого не змушена. Якщо дотації прибрати (звісно, про це має бути відомо раніше), сільське господарство розвинутих країн зменшиться в обсязі, але вийде на нормальну рентабельність і без дотацій. Єдине, при цьому втратяться дві вищевказані переваги дотованого агровиробництва.

[(Anonymous)]

Ненавиджу порівняння. Висока температура сприяє оздоровленню. Узагалі-то, це економічні цикли, економіка розвивається динамічно й інколи, протягом небезпечних спадах, може відбутись неприємна ситуація, коли великі компанії невміло регулюють свої кошти, ось тоді й бувають так звані вибухи в економіці.

Дотаціями завищена, а сприяє через те, що це товари, які задовольняють перший рівень піраміди Маслоу й водночас дорогі.

Я мав на увазі, що без дотацій, навіть Україна б не протягнула.

Неможлива ця Ваша нормальна рентабельність, хіба товари ще дорожчі будуть, але це тільки загальмовувати розвиток економіки на індустріальному та постіндустріальному рівні. Оскільки уряд США за це сам взявся, то розвиток країни відбувається більш бурхливо, не зациключись на проблемах аграрно-індустріальних країн.

[ichthuss]

>Ненавиджу порівняння.
Ну вибачайте. Надалі буду писати абстрактно, без аналогій, якщо впізнаватиму вас.

>Висока температура сприяє оздоровленню.
Якщо вже закінчувати аналогію, то перевиробництво теж сприяє виходу із кризи — заставляє агентів ворушитися.

>Дотаціями завищена, а сприяє через те, що це товари, які
>задовольняють перший рівень піраміди Маслоу й водночас дорогі.
Вірніше сказати, дотаціями не собівартісь завищена, а ціна знижена. Чим сприяє кризі здешевлення нижнього рівня піраміди Маслоу, я все ще не збагну.

>Неможлива ця Ваша нормальна рентабельність, хіба товари ще дорожчі
>будуть, але це тільки загальмовувати розвиток економіки на індустріальному
>та постіндустріальному рівні.
Чекайте. От завтра всі країни оголошують, що протягом 10 років зводять до нуля дотації аграріям. Через десять років у нас, отже, є два варіанти: або ми всі вимираємо з голоду, тому що вирощуванням с/г-продукції займатись стає нерентабельно і її ніхто не випускає, або ми не вимираємо з голоду, і, отже, рентабельність агровиробництва стала нормальною. Який сценарій, на вашу думку, більш ймовірний?

>Оскільки уряд США за це сам взявся, то розвиток країни відбувається
>більш бурхливо, не зациключись на проблемах аграрно-індустріальних країн.
Як же більш бурхливо, якщо можна було б знизити податки на величину дотацій, і у всіх підприємств країни з’явилися б засоби, що можуть інвестуватися в розвиток виробництва?

[(Anonymous)]

>Ну вибачайте. Надалі буду писати абстрактно, без аналогій, якщо впізнаватиму вас.
Зрозумій мене правильно. Я тут ні до чого, просто ці всі порівняння рухають науку в неправильну сторону.

>Якщо вже закінчувати аналогію, то перевиробництво теж сприяє виходу із кризи — заставляє агентів ворушитися.
Ви плутаєтесь, це не перевиробництво, це достатнє виробництво.

>Вірніше сказати, дотаціями не собівартісь завищена, а ціна знижена.Чим сприяє кризі здешевлення нижнього рівня піраміди >Маслоу, я все ще не збагну.
А звідки держава бере ці дотації? Звичайно ж, податки.

>Чекайте. От завтра всі країни оголошують, що протягом 10 років зводять до нуля дотації аграріям. Через десять років у >нас, отже, є два варіанти: або ми всі вимираємо з голоду, тому що вирощуванням с/г-продукції займатись стає >нерентабельно і її ніхто не випускає, або ми не вимираємо з голоду, і, отже, рентабельність агровиробництва стала >нормальною. Який сценарій, на вашу думку, більш ймовірний?
Такий: Промисловий сектор зменшить свій попит і більше людей почне займатись власним сільським господарством.

>Як же більш бурхливо, якщо можна було б знизити податки на величину дотацій, і у всіх підприємств країни з’явилися б >засоби, що можуть інвестуватися в розвиток виробництва?
Податки на величину дотацій? Заждіть-но, податки оподатковуються? Я щось втратив хід думки.

[ichthuss]

>Зрозумій мене правильно. Я тут ні до чого,
>просто ці всі порівняння рухають науку
>в неправильну сторону.
В даному випадку порівняння було не більш, ніж ілюстрацією думки, що перевиробництво — симптом кризи. Його можна без коливань відкинути, якщо воно не допомагає розумінню, без нього нічого не міняється і в неправильну сторону воно нічого не рухає.

>Ви плутаєтесь, це не перевиробництво, це
>достатнє виробництво.
Я не плутаюсь. У випадку перевиробництва виробник зазнає збитків і змушений переорієнтуватися на більш корисне заняття.

>А звідки держава бере ці дотації? Звичайно ж, податки.
Тобто кризі сприяють податки?

>Такий: Промисловий сектор зменшить свій попит
>і більше людей почне займатись власним сільським
>господарством.
Іншими словами, сільське господарство вийде на нормальну рентабельність.

>Податки на величину дотацій? Заждіть-но,
>податки оподатковуються? Я щось втратив хід думки.
З податків платяться дотації. Якщо прибрати дотації, можна, не міняючи нічого, знімати менше податків. У виробництва залишається більше вільних коштів.

[(Anonymous)]

1) Уява кожної людини різна, тому об'єктивізм потребує чіткого розмежування між речами.
2) Коли економіка розвивається, тоді попит, переважно, збільшується, тому це нормально.
3) Радше невміння їх розподіляти. Зауважте, що податки дотації сприяють кризі, а не спричиняють! Узагалі-то, сучасні економісти ще сперечаються на предмет того, як податки впливають на економіку в тій чи іншій ситуації. Поки що тут людський чинник грає чи не найважливішу роль.
4) Так, але з єдиною поправкою: занепаде індустріальна і сфера послуг.
5) І хто тоді займатиметься сільким господарством? Буде таке: грошей прийдеться платити більше робітникам заводів, бо через малий попит на сільське господарство змусить фермерів підняти ціни на рівні дотації. Але сільким господарством займається менше 50% населення США, тому це невигідно і уряд друкуватиме дотації назад.
P.S. Перейшов на числові пункти, сподіваюсь, що для Вас це — не завада.

[ichthuss]

2) Знаєте, згадую Союз, який старанно випереджав Америку по об'єму виплавленої сталі і зробленого цементу, і дивувався, що США відстає від нього і в вус не дме. А Штати з меншою кількістю сталі жили краще. Я хочу сказати, що розвиток економіки супроводжується як зростанням, так і зменшенням деяких виробництв, і це нормально.

4) Чому б це їй занепадати? Я завжди говорю, що будь-які нормальні економічні процеси можна описати, не звертаючись до поняття "гроші". Спробуйте розглянути нашу ситуацію в такому аспекті, і ви побачите, що ніяких причин занепадати промисловості немає, навпаки, умови її існування стануть більш сприятливими. Я не кажу про перехідний період, мова про, принаймі, середньострокову перспективу.

5) Взагалі не зрозумів вашої аргументації, вибачайте.

[(Anonymous)]

2) Так, було таке. Проблема СРСР в тому, що воно не базувалась на ринок. Вона орієнтувалась на те, що їй потрібно, а не на людей, які в ній живуть. Ось тому СРСР розпався, а ситуацію з сільким господарством ми успадкували — багата земля і суцільне рілля. Земля нічим негірша, ніж в США.

4) А що це за середньострокова перспектива? Даруйте, вчив макроекономіку, але цей термін якийсь невідомий.

5)Суть в тому, що економіка повинна розвиватись нерівномірно. Тобто країни низького рівня розвитку ще досі розвивають сільке господарство, а інші сферу послуг. США простіше туди вкласти круглу суму і мати чистий спокій і розвивати більш прибуткові галузі.

[ichthuss]

4) В даному разі я маю на увазі термін порядка 7-25 років. Точніше, мова про те, що якщо раптом завтра без попередження уряд зніме дотації, то це призведе до серйозних потрясінь, і точно не рік і не два ситуація встановлюватиметься. Тобто я стверджую, що якщо відміна дотацій не буде несподіваною, то за перші 3-5 років економіка переорієнтується на нові умови без суттєвих втрат, і піде в ріст.

5) А в чому проблема для більш прибуткових галузей платити ці гроші не в казну, а своїм робітникам, щоб ті не заморочувалися харчуванням? Ми мовби з'ясували, що відміна дотацій призведе до зменшення сільськогосподарського виробництва на величину експорту, тобто кількість ресурсів, що використовує на себе агровиробництво зменшаться, і згаданий приріст зарплат буде меншим, ніж податки, що йшли на дотації.

[(Anonymous)]

Ще не забувайте, що не все так просто. Земля — особливий вид ресурсу, якщо занедбати його, то втрачається його ефективність.