Дещо про кризу перевиробництва
Jun. 23rd, 2009 03:54 pmКриза перевиробництва явище складне, і однозначного пояснення на даний момент не має. Одні зводять її до ненульової додаткової вартості, яка призводить до поступового зменшення покупної здатності населення, інші до кредитної експансії банків. Сам факт кризи як ознака диспропорцій в суспільному виробництві так чи інакше сигналізує про необхідність перебудови цього самого виробництва. В цьому аспекті можна сказати, що криза перевиробництва це краще, ніж перевиробництво без кризи.
Ми всі знайомі з системою організації економіки, при якій перевиробництво могло існувати необмежено довго, не призводячи до виробничої кризи: саме така ситуація була в СРСР. Поняття «в нагрузку», ймовірно, нічого не скаже сучасній молоді, тому розшифрую. Так позначали ситуацію, коли в магазинах не продавали який-небудь дефіцит, якщо при цьому покупець додатково не купував деякий товар, що залежувався.
Я б не назвав ситуацію з товарами в Союзі безкризовою, тому що диспропорції виробництва так чи інакше відібються на комусь із жителів країни, отже, кризу у тому чи іншому вигляді викличуть обовязково. Однак це була не виробнича, а споживча криза дизбаланс виявлявся на останньому етапі (роздрібному продажі) і мало впливав на початкові етапи виробництва. Фактично це означало, що кінцевий споживач ніяк не міг економічно повпливати на виробника, який зайнятий не тим, що йому, споживачу, потрібно. В результаті перманентна криза, що не зачіпала виробників, постійно дошкуляла простому населенню.
Підсумую: іноді відсутність видимої економічної кризи це зовсім не позитивна ознака.
no subject
Date: 2009-07-15 11:57 pm (UTC)2) Коли економіка розвивається, тоді попит, переважно, збільшується, тому це нормально.
3) Радше невміння їх розподіляти. Зауважте, що податки дотації сприяють кризі, а не спричиняють! Узагалі-то, сучасні економісти ще сперечаються на предмет того, як податки впливають на економіку в тій чи іншій ситуації. Поки що тут людський чинник грає чи не найважливішу роль.
4) Так, але з єдиною поправкою: занепаде індустріальна і сфера послуг.
5) І хто тоді займатиметься сільким господарством? Буде таке: грошей прийдеться платити більше робітникам заводів, бо через малий попит на сільське господарство змусить фермерів підняти ціни на рівні дотації. Але сільким господарством займається менше 50% населення США, тому це невигідно і уряд друкуватиме дотації назад.
P.S. Перейшов на числові пункти, сподіваюсь, що для Вас це — не завада.
no subject
Date: 2009-07-16 06:21 pm (UTC)4) Чому б це їй занепадати? Я завжди говорю, що будь-які нормальні економічні процеси можна описати, не звертаючись до поняття "гроші". Спробуйте розглянути нашу ситуацію в такому аспекті, і ви побачите, що ніяких причин занепадати промисловості немає, навпаки, умови її існування стануть більш сприятливими. Я не кажу про перехідний період, мова про, принаймі, середньострокову перспективу.
5) Взагалі не зрозумів вашої аргументації, вибачайте.
no subject
Date: 2009-07-17 11:10 am (UTC)4) А що це за середньострокова перспектива? Даруйте, вчив макроекономіку, але цей термін якийсь невідомий.
5)Суть в тому, що економіка повинна розвиватись нерівномірно. Тобто країни низького рівня розвитку ще досі розвивають сільке господарство, а інші сферу послуг. США простіше туди вкласти круглу суму і мати чистий спокій і розвивати більш прибуткові галузі.
no subject
Date: 2009-07-17 02:29 pm (UTC)5) А в чому проблема для більш прибуткових галузей платити ці гроші не в казну, а своїм робітникам, щоб ті не заморочувалися харчуванням? Ми мовби з'ясували, що відміна дотацій призведе до зменшення сільськогосподарського виробництва на величину експорту, тобто кількість ресурсів, що використовує на себе агровиробництво зменшаться, і згаданий приріст зарплат буде меншим, ніж податки, що йшли на дотації.
no subject
Date: 2009-07-18 04:46 pm (UTC)