ichthuss

Вкотре натикаюсь на нерозуміння багатьма поняття примусової праці. От в дискусії до запису _lord_’а таке нерозуміння показали не одна людина і не дві. Наприклад, в один ряд ставиться використання американцями праці негрів за часів рабовласництва і праці китайців сьогодні.

Здавалося б, справді, більшість людей працювати змушують, негрів палкою, китайців голодом, і чим голод кращий палки? Однак відмінність є, причому вкрай суттєва: голод — це загроза зовнішніх обставин, за якими не стоїть нічия воля. За палкою ж чиясь воля (добра, зла — не важливо) неодмінно стоїть. Зовнішнім об’єктивним обставинам кожен може протистояти будь-яким способом, який лише зможе придумати. При цьому американці китайцям пропонують свій, ще один варіант протидії таким обставинам: виготовити шмотки, продати американцям і купити їжу. Ніхто не відбирає у китайців можливість жити так, ніби ніяких американців не існує взагалі.

Загрози ж палки можна уникнути єдиним чином: виконавши волю того, в чиїй владі призначити чи відмінити покарання. У негра не було варіанту жити так, як ніби ніякого хазяїна не існує. Мотивація китайця є позитивною: якщо я зроблю щось, мені дадуть за це грошей на харчування. Мотивація ж негра — негативна: якщо я не зроблю конкретної сказаної мені хазяїном дії, мені їсти не дадуть.

Різниця між подібними ситуаціями інколи досить тонка (скажімо, відмінність між позитивною мотивацією вимоги здавати курсові задля отримання диплому і негативною мотивацією вимоги збирати картоплю задля отримання диплому лежить майже повністю в площині психології; втім, «свобода» є поняттям духовним, тому це не повинно нас дивувати), але при цьому разюча. Власне, тут і можна побачити витоки поняття свободи в сучасному розумінні: людина є вільною, якщо її взаємодія з іншими людьми лише покращує її становище у порівнянні з відсутністю цієї взаємодії.