ichthuss

Так. Знову будуть злочини, будуть серйозні неприємності. Але мені здається, що кінцевий сплав вийде вдалим. У вас на Омезі є напористість, прагнення дістатися зірок. Думаю, вам знадобиться та стабільність і творча сила, що їх вам може дати Земля. Втім, незалежно від результатів, об’єднання неминуче. Ми занадто довго жили уві сні. Щоб нас розбудити, потрібні будуть неабиякі заходи.

Р. Шеклі. Цивілізація статусу.

Раз. Два. Три.

Ці записи з’явилися в моїй стрічці друзів протягом пари днів. Жоден з них окремо на мене особливого враження не справив. Тобто так, записи цікаві, але не більш. Але разом, в контексті один одного, вони занурили мене в деякий когнитивний дисонанс, вибравшись з якого, я і пишу цей пост.

Дисонанс виник в питанні відношення до мігрантів. Точніше, до економічних мігрантів. Питання, безумовно, складне. З одного боку, приїжджаючи до країни золотого міліарду, мігрант отримує соціальні гарантії, які жителі цієї країни десятиліттями здобували для своїх дітей. З іншого боку, практика показує, що без них — ніяк, місцеві жителі розлінувалися.

Найчастіше головним аргументом в подібній суперечці буває твердження, що економічний розвиток — наслідок культурного розвитку титульної нації, а мігранти, що користуються наслідками цього розвитку, але не бажають переймати його причину — культуру — призведуть до деградації суспільства. Не кажучи навіть про те, що менш високорозвинута культура не може поглинути більш високорозвинуту (іншими словами, якщо мусульманська цивілізація може поглинути європейську, значить, вже на даний момент панівне економічне становище Європи та Америки є безпідставним), зверну увагу на такий момент: не так давно вважалося, що в країні заправляти має духовно розвинута меншина — аристократія, пізніше інтелігенція з буржуазією. Здавалося б, були всі розумні підстави вважати, що якщо ці всі мужики потіснять аристократію і доберуться зі своїми брудними лапами до впливу на культурний розвиток або й до керівництва державою, то трапиться просто таки неминучий колапс. Практика ж показала, що найбільш успішними зараз якраз є держави, які першими поділилися зі своїми робітниками і дали хазяйнувати цьому неосвідченому бидлу.

Рівно така ж сама ситуація, я переконаний, і з трудовими мігрантами. Хвилювання з приводу того, що вони все заполонять, розумні, але безпідставні. Еліта дуже недооцінює «низьку» духовність нееліти.

Тепер щодо соціальних пільг. У мене є конструктивна пропозиція для тих, хто не хоче ділитися з «інородцями»: добивайтесь не обмежень іміграції, а відміни всіх соціальних пільг мігрантам. Не згодні — значить ваша аргументація вимог обмеження міграції — лицемірство. Бо людині однаково погано буде жити без соціальних пільг на батьківщині чи у вас в країні. Якщо ж ви не хочете бачити на вулицях обірваних жебраків, то вдумайтесь самі: аргументом проти покращення долі людини ви ставите те, що її вигляд вам не подобається — як це взагалі назвати?!

І наостанок. Ті, хто боїться, що трудові мігранти складуть конкуренцію місцевому населенню, згадайте, чи не говорили ви, що конкуренція — це засіб очищення від неефективних виробництв чи робітників.