Про вежу до небес

Людству властиво з часом все більше областей природнього брати під свій контроль. І це нормально, нормально доти, доки людина не почне вважати, що взагалі усе на світі знаходиться під її контролем і їй немає нічого забороненого. Коли людина починає вважати себе богом, вважати, що Бог їй не потрібен і вона сама тут розбереться, коли єдине питання, яке залишається перед нею — це питання доцільності, тоді й починається найстрашніше. Хтось вірно підмітив, що у XX столітті було двоє людей, які цілком серйозно вважали, що їм дозволено все: Сталін та Гітлер. Тільки люди, які повірили, що їм підвладно все, можуть, хай навіть, припустімо найкраще, з міркувань побудови найсправедливішого суспільства, заморити голодом або спалити мільйони людей.

А теперь мораль. Будь-яка конструкція, вибудована людьми, які вважали, що все в їхніх руках і вирішили самостійно дістатись до небес, неминуче розвалиться, як розвалився Третій Рейх, як розвалився Союз, як розвалилась колись Вавілонська вежа. Бо людина — не Бог.