(no subject)
Jan. 22nd, 2015 07:30 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ichthussМені тут останнім часом виписують, що я мовби лібертаріанець, а весь час виправдовую владу. Так от. Я владу не виправдовую. Я вважаю, що більшість претензій, які їй висувають — це товчіння води у ступі.
Якщо вже ставити владі питання, то вони мають звучати приблизно так: «а ти хто такий взагалі?» або «чого це ти сюди поліз? Тебе просили?». Ці питання треба задавати нашим політикам при кожній нагоді, а нагод багато. Тільки їх чомусь не задають. Задають інші, причому часто протилежні по імпліцитному змісту.
Я ж вважаю, що якщо вже і виходити за коло, описане двома вище названими питаннями і їх аналогами, то зосереджуватись потрібно на питаннях, щодо яких немає ніякого сумніву в неприпустимості поведінки влади. Розгін Євромайдану і закони 16 січня були такими випадками. В таких випадках, коли можливе об’єднання прихильників геть усіх політичних сил, що перебувають при здоровому глузді, є шанс на щось вплинути. Замість цього їй висувають, приміром, претензії щодо перемир’я, щодо якого навіть вишиватники поділились приблизно 50/50% у своїх глибоких міркуваннях щодо його необхідності. А треба було б зосередитись, приміром, на питанні розслідування злочинів проти Майдану, або на вставлянні палок в колеса волонтерам, або на відмові в статусах учасників війни солдатам.
Хто вбачає в такій позиції виправдання влади, той хай робить як знає.
Якщо вже ставити владі питання, то вони мають звучати приблизно так: «а ти хто такий взагалі?» або «чого це ти сюди поліз? Тебе просили?». Ці питання треба задавати нашим політикам при кожній нагоді, а нагод багато. Тільки їх чомусь не задають. Задають інші, причому часто протилежні по імпліцитному змісту.
Я ж вважаю, що якщо вже і виходити за коло, описане двома вище названими питаннями і їх аналогами, то зосереджуватись потрібно на питаннях, щодо яких немає ніякого сумніву в неприпустимості поведінки влади. Розгін Євромайдану і закони 16 січня були такими випадками. В таких випадках, коли можливе об’єднання прихильників геть усіх політичних сил, що перебувають при здоровому глузді, є шанс на щось вплинути. Замість цього їй висувають, приміром, претензії щодо перемир’я, щодо якого навіть вишиватники поділились приблизно 50/50% у своїх глибоких міркуваннях щодо його необхідності. А треба було б зосередитись, приміром, на питанні розслідування злочинів проти Майдану, або на вставлянні палок в колеса волонтерам, або на відмові в статусах учасників війни солдатам.
Хто вбачає в такій позиції виправдання влади, той хай робить як знає.
