>1) переді мною, особисто, понтувались ще у вересні 9го року
Ви хочете сказати, що навіть якби (гіпотетично) ця людина була цілковито переконана, що вона не зможе біткоїни коли-небудь виміняти на що-небудь корисне, вона задля понтів все одно готова була б їх купити?
>2) мова про те, що ці "монетки", фактично ніякої користі, крім краси і понтів не мають.
Ну так, то їх і не планують в майбутньому міняти.
>3) це так само, як спитати, яку практичну цінність має сьома >літера у в "Гамлеті".
Е, ні. Сьома літера не продається - її окремо ніхто не купує. А от біткоїни продаються саме у вигляді описаних записів в блокчейні.
>ви намагаєтесь применшити цінність біткоїна самого по собі.
Ви говорите про систему Біткоїн чи про обмінну одиницю біткоїн? Перша є безумовним науковим, технічним і практичним досягненням. Друга має обмінну цінність, але у початкові моменти було ніфіга не очевидно, що вона її матиме, а іншої цінності за нею немає.
>яку власну ненульову цінність мають векселі?
Векселі не мають власної ненульової цінності, вони спираються на чужу. Біткоїн же не спирається ні на яку сторонню цінність, немає способу гарантовано за нього отримати інше благо.
>я написав два речення, які є тотожними. В них використаний >різний порядок слів. Сенс вони мають однаковий.
"Всі А є Б". "Всі Б є А".
Це ваш випадок. Порядок слів міняє значення. В першому реченні ви даєте визначення грошам, а в другому даєте характеристики грошей, яки, при цьому, можуть бути властиві і іншим речам. Логічно еквівалентними ці твердження не є.
Давайте розберемось з визначеннями. Не те щоб я пропонував тут сперечатись - сперечатись про визначення можна до нескінченності і без толку. Але треба все ж таки на якихось зупинитись. Загальноприйнятий слововжиток такий:
Благо - будь-який предмет чи послуга, яку людина вважає засобом задоволення певної своєї потреби.
(Економічний) обмін - вибір між двома несумісними благами. Буває аутистичний і міжособистісний.
Товар - благо, заплановане до обміну або отримане в результаті обміну. Цінність товару для продавця зумовлена його цінністю для покупця (його готовністю віддати продавцю інше благо за нього).
Гроші - засіб непрямого обміну, тобто товар, який набувається виключно з метою подальшого обміну на блага, які будуть потрібні набувачеві. (Насправді під грішми розуміють дещо вужче поняття, але хай вже буде так).
>тут є важливе слово "переважно".
Це слово означає лише, що один і той самий предмет може виступати в різних ролях. Для золотовидобувної компанії золото - просто товар, для виробника електроніки - компонент виробництва, а для тих, хто його бажає придбати як засіб обміну ще невідомих благ в майбутньому - гроші.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2015-03-08 12:39 pm (UTC)Ви хочете сказати, що навіть якби (гіпотетично) ця людина була цілковито переконана, що вона не зможе біткоїни коли-небудь виміняти на що-небудь корисне, вона задля понтів все одно готова була б їх купити?
>2) мова про те, що ці "монетки", фактично ніякої користі, крім краси і понтів не мають.
Ну так, то їх і не планують в майбутньому міняти.
>3) це так само, як спитати, яку практичну цінність має сьома
>літера у в "Гамлеті".
Е, ні. Сьома літера не продається - її окремо ніхто не купує. А от біткоїни продаються саме у вигляді описаних записів в блокчейні.
>ви намагаєтесь применшити цінність біткоїна самого по собі.
Ви говорите про систему Біткоїн чи про обмінну одиницю біткоїн? Перша є безумовним науковим, технічним і практичним досягненням. Друга має обмінну цінність, але у початкові моменти було ніфіга не очевидно, що вона її матиме, а іншої цінності за нею немає.
>яку власну ненульову цінність мають векселі?
Векселі не мають власної ненульової цінності, вони спираються на чужу. Біткоїн же не спирається ні на яку сторонню цінність, немає способу гарантовано за нього отримати інше благо.
>я написав два речення, які є тотожними. В них використаний
>різний порядок слів. Сенс вони мають однаковий.
"Всі А є Б".
"Всі Б є А".
Це ваш випадок. Порядок слів міняє значення. В першому реченні ви даєте визначення грошам, а в другому даєте характеристики грошей, яки, при цьому, можуть бути властиві і іншим речам. Логічно еквівалентними ці твердження не є.
Давайте розберемось з визначеннями. Не те щоб я пропонував тут сперечатись - сперечатись про визначення можна до нескінченності і без толку. Але треба все ж таки на якихось зупинитись. Загальноприйнятий слововжиток такий:
Благо - будь-який предмет чи послуга, яку людина вважає засобом задоволення певної своєї потреби.
(Економічний) обмін - вибір між двома несумісними благами. Буває аутистичний і міжособистісний.
Товар - благо, заплановане до обміну або отримане в результаті обміну. Цінність товару для продавця зумовлена його цінністю для покупця (його готовністю віддати продавцю інше благо за нього).
Гроші - засіб непрямого обміну, тобто товар, який набувається виключно з метою подальшого обміну на блага, які будуть потрібні набувачеві. (Насправді під грішми розуміють дещо вужче поняття, але хай вже буде так).
>тут є важливе слово "переважно".
Це слово означає лише, що один і той самий предмет може виступати в різних ролях. Для золотовидобувної компанії золото - просто товар, для виробника електроніки - компонент виробництва, а для тих, хто його бажає придбати як засіб обміну ще невідомих благ в майбутньому - гроші.