Як вміють, без огляду на київські прибамбаси з "перемир’ями".
>Украинская армия вместе с добровольческими формированиями >не в состоянии освободить Донбасс, не говоря уж про Крым; но >сами по себе добровольческие формирования САМИ ринутся освобождать?!
Так точно. Українські збройні формування не здатні перемогти російську армію чисто воєнною силою, але мають всі шанси завдати неприйнятної шкоди. На відміну від українського суспільства, російське набагато менше готове до збитків від маштабної війни. Політичні міркування не дають зараз цього робити, і, можливо, це і на краще. Але якщо політичний шлях зайде в глухий кут, то у нас залишиться два варіанти: або капітуляція, або боротьба до кінця. Причому політикум скоріше вибере перше, ніж друге.
Ситуація повністю аналогічна середині січня-2014, коли лідери опозиції, які принципово не були готові ні до якої ескалації, продовжували наполягати на переговорних шляхах вирішення кризи, і так би і злили ситуацію, якби народ не вирішив по-своєму.
>По-моему, это как раз аргумент в пользу включения в регулярные >вооруженные силы тех добровольцев, которые этого захотят, >и разоружения остальных.
Якщо цінувати централізацію політичного управління більше за бажання людей жити вільно, то так, аргумент.
До речі, там з контексту не зовсім зрозуміло, чи мова йде про добровольчі об’єднання, чи про регулярні частини. Зовсім не виключаю, що друге. Тобто настрої у війську правильні: стоїмо до перемоги; ми за Київ, поки Київ за нас.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2015-03-28 01:06 am (UTC)Як вміють, без огляду на київські прибамбаси з "перемир’ями".
>Украинская армия вместе с добровольческими формированиями
>не в состоянии освободить Донбасс, не говоря уж про Крым; но
>сами по себе добровольческие формирования САМИ ринутся освобождать?!
Так точно. Українські збройні формування не здатні перемогти російську армію чисто воєнною силою, але мають всі шанси завдати неприйнятної шкоди. На відміну від українського суспільства, російське набагато менше готове до збитків від маштабної війни. Політичні міркування не дають зараз цього робити, і, можливо, це і на краще. Але якщо політичний шлях зайде в глухий кут, то у нас залишиться два варіанти: або капітуляція, або боротьба до кінця. Причому політикум скоріше вибере перше, ніж друге.
Ситуація повністю аналогічна середині січня-2014, коли лідери опозиції, які принципово не були готові ні до якої ескалації, продовжували наполягати на переговорних шляхах вирішення кризи, і так би і злили ситуацію, якби народ не вирішив по-своєму.
>По-моему, это как раз аргумент в пользу включения в регулярные
>вооруженные силы тех добровольцев, которые этого захотят,
>и разоружения остальных.
Якщо цінувати централізацію політичного управління більше за бажання людей жити вільно, то так, аргумент.
До речі, там з контексту не зовсім зрозуміло, чи мова йде про добровольчі об’єднання, чи про регулярні частини. Зовсім не виключаю, що друге. Тобто настрої у війську правильні: стоїмо до перемоги; ми за Київ, поки Київ за нас.