>Но почему такой формализм должен начинаться именно с сожительства? В межах нашої культури саме зі сумісного проживання починається етап відносин, починаючи з якого, умовно кажучи, «назад шляху немає».
>Почему, например, не с признания в любви? Это ведь тоже очень важный этап, который, фактически, >знаменует начало отношений между мужчиной и женщиной. Освідчення у коханні знаменує собою початок періоду «побачень», який функціонально замінив собою період заручин і який розглядається суспільством як стан, коли парі, по можливості, ніхто не заважає побудові відносин, однак остаточної певності, що їхні відносини — це серйозно, ще немає.
>А на счёт лицемерия, то как по мне, в большинстве случаев, сюда очень подходит пословица: «меня >обманывают, а я обманываться рад». Т.е., человек всё понимает, но что-то толкает его >потворствовать лицемерию. Вот с этим стоит бороться, но против сожительства я не имею ничего против. Матеріалісти стверджують, що буття визначає свідомість. Погодитись з ними я не можу, але заперечивати, що навколишнє буття дуже значною мірою впливає на свідомість, також не можна. Часто найпростіший і найефективніший спосіб змінити своє ставлення до чого-небудь полягає у тому, щоб почати діяти так, ніби ти уже маєш це нове віднощення. Тому боротися з власним лицемірством шляхом формалізації відносин — ефективний засіб, звичайно, якщо не плутати засіб з метою. Крім того, формалізм важливий для самоконтролю, насправді серйозних причин _не_ формалізувати свої відносини я, в принципі, і не можу придумати, тому своє небажання йти до РАГСу слід детально проаналізувати.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2008-10-12 02:09 pm (UTC)В межах нашої культури саме зі сумісного проживання починається етап відносин, починаючи з якого, умовно кажучи, «назад шляху немає».
>Почему, например, не с признания в любви? Это ведь тоже очень важный этап, который, фактически,
>знаменует начало отношений между мужчиной и женщиной.
Освідчення у коханні знаменує собою початок періоду «побачень», який функціонально замінив собою період заручин і який розглядається суспільством як стан, коли парі, по можливості, ніхто не заважає побудові відносин, однак остаточної певності, що їхні відносини — це серйозно, ще немає.
>А на счёт лицемерия, то как по мне, в большинстве случаев, сюда очень подходит пословица: «меня
>обманывают, а я обманываться рад». Т.е., человек всё понимает, но что-то толкает его
>потворствовать лицемерию. Вот с этим стоит бороться, но против сожительства я не имею ничего против.
Матеріалісти стверджують, що буття визначає свідомість. Погодитись з ними я не можу, але заперечивати, що навколишнє буття дуже значною мірою впливає на свідомість, також не можна. Часто найпростіший і найефективніший спосіб змінити своє ставлення до чого-небудь полягає у тому, щоб почати діяти так, ніби ти уже маєш це нове віднощення. Тому боротися з власним лицемірством шляхом формалізації відносин — ефективний засіб, звичайно, якщо не плутати засіб з метою. Крім того, формалізм важливий для самоконтролю, насправді серйозних причин _не_ формалізувати свої відносини я, в принципі, і не можу придумати, тому своє небажання йти до РАГСу слід детально проаналізувати.