Замітки про ввічливість. Передбачуваність.

У випадку, коли людина проводить якусь діяльність автоматично, то найголовніша умова її комфорту — це передбачуваність навколишніх факторів.

Якщо людина керує автомобілем, їй важливо, щоб ситуація на дорозі не мінялась раптово.

Коли людина виконує в текстовому редакторі послідовність з півдесятка дій гарячими кнопками або набирає пароль, то менш за все її порадує нове вікно, яке раптом виникне у неї перед носом після третьої дії і, в кращому разі, зіб’є їй роботу, а в гіршому — виконає неочікувані дії в цьому вікні (або відобразить в ньому півпароля).

Ви звертали увагу, що в метро значно більше людей не тримаються за поручні, ніж в маршрутках? Це також пояснюється передбачуваністю: руху метро передбачуваніший, набір швидкості і гальмування складається з багатьох окремих переключень сили тяги, і для утримання рівноваги слід лише на момент наступного переключення стояти в такому положенні, щоб це переключення не призвело до втрати рівноваги. Маршрутка ж рухається мало того, що з переключеннями передач у невгадувані моменти часу (а при кожному переключенні передачі сила тяги падає до нуля), так ще і в залежності від навколишньої дорожньої ситуації.

Звідси можна вивести дуже просте правило ввічливого поводження з людиною, яка діє «на автоматі»: будь передбачуваним.

Інколи на вулиці трапляється ситуація, коли двоє людей на відстані метрів 15 помічають, що зіштовхнуться, якщо продовжуватимуть рухатись так далі. При цьому буває, коли обоє намагаються запобігти цьому, звертаючи синхронно то ліворуч, то праворуч, затримуючи один одного. Неодноразово випробуваний рецепт на такі випадки: видимо звернути на деякий кут з прямолінійного руху і відвернути очі вбік або вниз, нібито я не бачу ту другу людину. З цього моменту я стаю для неї повністю передбачуваним: оскільки я її «не бачу», то так і буду йти трохи правіше (лівіше) від неї, отже їй очевидно, з якого боку слід мене обійти.

До речі, раз уже згадувалося про метро. Багатьом неочевидно, як ввічливо поводитись при проходженні дверей метрополітену, коли відпустити двері. Наше правило дає наступну рекомендацію: якщо потік пасажирів щільний і ти відкрив двері на 90°, то слід відпустити двері тоді, коли наступний пасажир почав притримувати двері; якщо наступний пасажир находиться досить далеко, так, що двері встигнуть виконати півперіода коливання до його підходу, і йому не прийдеться їх ловити на повній швидкості, то найкраще просто відпустити двері одразу; якщо ж наступний пасажир досить близько, але не впритул, то найкраще відпустити двері за долю секунди до того, як він почне їх притримувати. Чому не після? Тому що втратиться передбачуваність. Якщо двері пролітають на пружині 5-10 см, то здорова людина встигає зреагувати на їх рух і піймати їх так, щоб пройти, не міняючи особливо темп руху. Якщо ж вона береться за двері, поки їх тримає попередній пасажир, то вона не може тримати двері з повною силою, допоки їх не відпустять. В момент відпускання дверей на пасажира з боку дверей почне діяти повна сила реакції, і, якщо він не вгадає точно цей момент, то раптовий поштовх дверей його зупинить. На півсекунди, але неприємно. Вгадати ж цей момент, як показує практика, виходить далеко не завжди. Чому ж тоді у випадку повного відкривання дверей можна відпускати двері після того, як їх почав притримувати наступний пасажир? Тому що в цьому випадку поштовх буде не назад, а вбік, такий поштовх не заважає рухатися.

Можна придумати ще багато прикладів застосування цього правила, приміром, у випадку, коли людина, не знаючи цього, несе посуд на стіл, на якому немає для нього місця, то звільнити це місце, доки вона не ще не дійшла, буде приклад саме такої ввічливості. Або у відповідь на прохання подзвонити з вашого домашнього телефону, щоб людині не прийшлось здогадуватися, як на вашому телефонному апараті підняти трубку (а виробники проявляють фантастичну винахідливість у призначенні цієї функції різним кнопкам), краще подати їй трубку уже з зумером.

До речі, одне із подібних правил увійшло в правила дорожнього руху і в конструкцію автомобілів у вигляді поворотних сигналів та сигналів гальмування — вони потрібні саме для передбачуваності поведінки транспортного засобу для інших водіїв.

Пропоную читачам самим згадати приклади таких правил.