Про, кхм, шлюб

[ichthuss]

У одного хлопчика тато і мама були чоловіками. Вони постійно мінялися місцями, і хлопчик не знав, кого як називати. І дуже заздрив дівчинці з сусіднього класу, бо в неї були дві нормальні мами. Анекдот — Чорт забирай, це дивно, — сказав Кесвел. — Але знаєте, я, здається, дійсно згадую свою ґорику! Р. Шеклі «Терапія»

Гомосексуальний шлюб — чи це нормально? Я переконаний, що ні. Чи слід їх легалізовувати? А от не виключаю.

У будь-якому разі я можу впевнено стверджувати, що небо на голову від цього не впаде. Я думаю, ніхто не буде сперечатися з тим, що від помилок ми людину заборонами не захистимо, і той, хто хоче зробити дурницю, її зробить. Те, що багатьом людям такий шлюб спостерігати неприємно — так, це суттєвий момент, але в сучасному суспільстві не прийнято обмежувати людину в її особистому житті з подібних причин, як, наприклад, не прийнято вказувати людині, в якій одежі їй ходити по своєму двору. Її життя — її парафія, і зі своїм уставом туди сунутися не варто.

Тепер пара важливих моментів. Зрозуміло, що коли двоє чоловіків одружуються, пробачте за каламбур, то вони розуміють, що своїх дітей в їх сім’ї не буде. А сім’ю без дітей повноцінною вважати все ж не можна. Єдиним виходом в такому випадку є усиновлення дитини. Що, відповідно, ставить два питання: «Ну і як ви це приховаєте?» і «А про дитину ви подумали?».

Отже, по порядку. Я переконаний, що те, що може існувати лише ховаючись, не має права вважатися нормальним. Тому і звичайний шлюб чоловіка і жінки, якщо пара безплідна і збирається всиновити дитину і приховати від неї (та/або від оточуючих) цей факт, я нормальним не назву. Тому перше з цих питань я вважаю докорінно неправильним. А відповіддю на нього буде: «А ніяк».

Тепер щодо дитини. Тут теж є два аспекти: як до того факту, що у дитини «батьки» — чоловіки, віднесеться сама дитина, і як до цього віднесуться оточуючі. Якщо виключити вплив оточення, то можу впевнено стверджувати, що дитина, яка з перших місяців виховувалася в такій сім’ї, сприйме цей факт не просто, а дуже просто — тобто як належне. Дещо складніше буде з тим фактом, що від дитини відмовилися її справжні батьки, однак і тут в нагоді стане вміння людської психіки «відключитись» від фактів, які не можуть бути погоджені зі світоглядом людини і діяти так, ніби-то цих фактів не існує. Та й взагалі, насправді психіка дитини значно міцніша, ніж багато хто собі думає. (Тут варто відмітити, що коли кажуть, що дитяча психіка дуже вразлива, мається на увазі емоційна вразливість, а до фактів дитина на диво стійка. Якби їй, як у розповіді Шеклі, сказали, що її вигодувало дерево, це її б ні разу не турбувало). Єдиною справді серйозною перешкодою в даній ситуації була би думка оточуючих. Діти жорстокі, вони можуть затравити дитину за значно менші особливості. Хоча при вмілому вихованні, коли батьки будуть для дитини авторитетом, суспільство не зможе переконати дитину, що вона «неправильна».

На всяк випадок ще раз уточню, що я не підтримую гомосексуальних шлюбів і навіть не можу сказати, що виступаю за їх легалізацію. Я просто хочу сказати, що, якщо у «подружжя» вистачить мудрості, то не буде від подібного шлюбу такого аж серйозного негативу, щоб він міг суттєво впливати на прийняття життєвих рішень. А якщо не вистачить, то і гетеросексуальне подружжя наламає таких дрів, що ну його.