Мені закидають, що коли я говорю про шлюб, то я зачіпаю теми, в яких не можу достатньо розбиратися, оскільки не стикався з ними на практиці. Я не був одружений, але не вважаю, що не можу висловлюватися з цього приводу. І ось чому.
Сучасна людина переважну більшість знань про світ отримує не зі свого досвіду, а від інших людей. Неможливо ефективно осмислювати цей світ, покладаючись лише на ті знання, що отримані або, принаймі, перевірені тобою особисто. Якщо мені треба порахувати падіння тиску в трубах з висотою, я скористаюся законом Паскаля і буду правий, хоч би я його і не перевіряв до цього особисто. Я не знайомий фактично з жодним із українських політиків, тому висновки про них можу робити лише з чужих слів, однак це не означає, що мої оцінки їх діяльності марні. Я по роботі інколи вибираю незнайомі мені засоби вирішення технічних проблем, покладаючись лише на те, що чув про них, і, як правило, ці засоби виявляються доречними, просто тому, що те, що я про них чув, я чув із авторитетних джерел.
До теми хочу поділитися посиланням: http://comradcwood.livejournal.com/9889.html. А також відмітити, що якщо людина може грамотно осмислити якесь питання в деякій області людської діяльності, то вона уже досить близька до того, щоб вирішувати завдання в цій області. Це, до речі, для мене один із основних критеріїв, по яких я визначаю, що мені якусь область діяльності можна починати опановувати. Спробую найближчим часом написати про це детальніше.
no subject
Date: 2009-03-08 11:34 pm (UTC)И ещё хочу отметить одну особенность. С одной стороны, вполне нормально, когда человек, разбирающийся в предмете на твоём же уровне, говорит так. Потому что, хотя твои рассуждения могут быть формально верными, они могут содержать неверные посылки или быть неполными. С другой стороны, твои рассуждения (в части ситуаций; о частоте судить не берусь) могут основываться, фактически, на чьем-то опыте и тогда такая фраза не очень подходяща (с оговорками).
Впрочем, личный опыт - это вообще такая коварная штука...