Позитивізм

[ichthuss]

Давненько не стикався з прикладами рафінованого позитивізму. Зустрічайте: http://lex-kravetski.livejournal.com/250468.html?thread=28140132.

Якщо серйозно, то особисто я вважаю позитивістський підхід (тобто заперечення філософського пізнання і відмова від нього на користь пізнання емпіричного) до вивчення світу по-перше, помилковим, по-друге — небезпечним.

Помилковим — тому що він не є послідовним. Основна теза позитивізму: «всі знання мають встановлюватися емпірично» сама не може бути позитивно обґрунтована.

Небезпечним — тому що такий підхід не припускає наявності конструктивної мети для людства і для матеріального світу взагалі. Така мета не може бути встановлена емпірично, оскільки емпірично можна встановити лише вторинну мету («для досягнення такої-то мети потрібно спочатку досягти такої-то»). З такої точки зору все існування людства виглядає лише безцільною боротьбою стихій, і причин для його існування немає. Відповідно, людина, що сповідує позитивістський погляд, повинна признати, що взагалі ніякої мети вона перед собою ставити не може.

Я сподіваюся, немає потреби пояснювати, чим може бути небезпечним проживання в суспільстві, де перед людьми не стоїть взагалі ніяка мета.

Comments

[ichthuss]

Ну привіт, приїхали. Позитивізм якраз і полягає у признанні лише того знання, що отримано емпірично або виведено логічно із емпіричних знань, тобто у запереченні апріорного знання.

[alexuol.livejournal.com]

Цель задается априорно, но совсем необязательно, что только посредством априорных знаний.