Наука думати за іншого

[ichthuss]

В рамках війни з вітряками (в даному випадку — марксистською теорією про трудову природу вартості) поговорю трохи про суть деяких «дармоїдських» професій. Почну, мабуть, з маркетинга.

Деякою мірою цей запис є суперечкою мене сьогоднішнього зі мною кількарічної давнини. В той час для мене поняття маркетингу промальовувалося слабо, зате було тісно пов’язано з такою, даруйте, приємною річчю, як реклама. Тож спробую узагальнити деякі відомості про цю професію, які я дізнався за цей час і які певною мірою виправдали її в моїх очах. І, можливо, пояснити це виправдання тому, для кого маркетинг досі є чорною капіталістичною магією.

Отже, що таке маркетинг? Маркетинг — це спосіб зробити потрібну річ. Або послугу. Широко кажучи, потрібна річ — це річ, яка задовольняє яку-небудь потребу людини. Конкретно це означає, що річ має:

— бути відповіддю на щось, що людині завжди хотілося (хай вона навіть не усвідомлювала цього);
— мати переваги у порівнянні з іншими схожими речами, які можуть допомогти людині у цьому хотінні;
— бути відомою людині як річ, що може їй допомогти;
— виявитися у потрібний час у потрібному місці, щоб людина мала можливість її придбати;

Саме цими питаннями і займається маркетолог. Він знаходить нішу людських потреб, яка не заповнена існуючими товарами, з’ясовує, чи можливо її заповнити чим-небудь таким, що реально виготовити, дає людям знати про подібну новинку, піклується про те, щоб у людей не було проблем з її отриманням. Тобто робить все те, що ми самі робити лінуємося (та і не наша це, чесно кажучи, справа). Маркетолог поєднує людське «треба б» з виробничим «можна». Звісно, це не відміняє великого об’єму бруду, який заводиться в цій професії (як у будь-якій, що має справу з великими грішми) — рекламні маніпуляції, обманні конкурентні переваги, зловживання неспроможністю рядового споживача оцінити реальні плюси і мінуси продукції. Але.

Уявіть, що ми потрапили в ідеальне суспільство, де все робиться для блага людей (і так, навіть останній землероб має не менше трьох рабів... втім, я відволікся). А тепер перечитайте ті пункти, якими я описав роботу маркетолога. Всі вони так само залишаються застосовними і в цьому випадку (якщо придбання розуміти не як купівлю, а просто як отримання), а, отже, маркетологи (які, щоправда, вже не будуть називатися маркетологами внаслідок відсутності ринку у прямому розумінні слова) в такому суспільстві недарма свій хліб їстимуть. Мені цього достатньо, щоб і сьогодні не вважати їх офісно-планктонними паразитами.

Comments

[alexuol.livejournal.com]

Это знаешь как "Мы говорим Партия - подразумеваем Ленин"

И я считаю, когда говорят "маркетологи не нужны", имеют в виду отнюдь не всю профессию в целом, а лишь тех её представителей, кто недоброкачественно выполняет свои обязанности.

[ichthuss]

Еее. Чомусь практично нема подібних наїздів (що вони всі дармоїди) на металургів, програмістів, продавців. А маркетинг — це для багатьох у нас в кращому випадку щось на кшталт чорної магії, що дозволяє непідвласними людині способами намутити прибутків, а в гіршому — спосіб розвести лоха на мобілу. Тобто той шум, що я зустрічаю навколо цієї професії, видає значно більшу схильність серед нашого населення до того, щоб вважати маркетологів офісними дармоїдами-паразитами, на відміну від інщих професій.

[alexuol.livejournal.com]

Работа программистов не так заметна, но если честно, у меня иногда возникают мысли - нафига эти люди программят проекты, которых уже целые десятки.
На металлурга наехать сложно - то, что он делает можно пощупать руками и сказать, что он _ничего_ не делает просто нельзя.

Ну и ещё один момент - маркетологи они работают на покупателя. Все мы в этом мире и бывали и являемся покупателями, поэтому сталкиваемся с трудом маркетологов особо часто.