Чи можна рятувати світ катуваннями?

[ichthuss]

Одним із найбільш холіварних питань, які мені доводилось зустрічати в інтернет-дискусіях, є різні варіації на тему «чи можна катувати людину, якщо відомо, що це допоможе врятувати ціле місто/країну/світ». Дам свій варіант відповіді, який, щоправда, оригінальністю не відзначається.

Якщо порушення загальноприйнятих норм права по відношенню до людини здатне врятувати багатьох, то, на мою думку, людина, яка може порушити ці права, може прийняти рішення під свою відповідальність. В прямому сенсі слова. Тобто, якщо я знаю, що якщо я зараз застосую катування до терориста, то зможу врятувати місто, то я можу або а) не застосовувати катування, або б) застосувати, після чого здатися владі під суд. Насьогодні в більш-менш цивілізованих країнах покарання, як правило, не перевищує собою злочин. Тому, якщо я не готовий заради порятунку міста сісти у в’язницю, я не маю морального права застосовувати катування до іншої людини. Саме перевірка на своїй сорочці у цьому питанні є найточнішою.

Це з точки зору моралі самого правопорушника. Тепер з точки зору суспільства: чи обґрунтованим є в такому випадку звичайне покарання за правопорушення? Я переконаний, що так. Порушник, коли йшов на це, знав «правила гри» і був до цього готовий. Слід також не забувати, що в будь-якому суспільстві зустрічається достатньо людей, яких утримує від протиправних дій тільки покарання за них — такі люди дуже швидко перейдуть до широкого практикування катувань, як тільки їм знайдеться формальне виправдання. Тому, хоча застосування звичайного покарання до такої людини я вважаю несправедливим, ще більш несправедливим, але вже по відношенню до катованих, я вважаю послаблення в цьому питанні.

Comments

[alexuol.livejournal.com]

Орієнтація на полюс "добре" - дуже розмите формулювання
Размытия в формулировке нет: ориентировка на полюс "хорошо" - всё предельно коротко и ясно. Судя по тому, что ты написал дальше, претензии у тебя к формулировке полюсов. Но трудность их формулировки в первую очередь заключается в том, что они зависят от времени, от принадлежности к этнической культуре и т. д.

Людина може, наприклад, навіть не з садистських міркувань, а, скажімо, з мисливського азарту слідчого (відносно безневинне почуття)
В каком-то обществе это может и будет нормально. В нашем же - ты сам написал "относительно невинное", т.е., сам понимаешь, что в данном случае никакой положительной ориентации тут нет.

Ми наказуємо людину за поганий вчинок. Як не крути, а катування - вчинок поганий.
А убивать хорошо? Нет. Значит посадим весь спецназ, который учавствует в контртеррористических операциях. Нет смысла рассматривать действие без контекста, иначе так можно и хирурга посадить - он ведь человека режет.

1. Як ти вважаєш, катування - це серйозніше, ніж 10 років в'язниці, чи ні?
Как ты считаешь, убийство - серьезнее 10 лет в тюрьме? А если это была самооборона? Опять же - ты забываешь о контексте.

2. Як ти вважаєш, перенести катування задля порятунку людини від описаного тобою механізму - справедливо?
А зачем этот супостат повесил такой механизм на другого? Это справедливо? Ты об этом подумал? Или ты подумал только о супостате?

Є люди без ніяких психічних розладів, яким може подобатися робити іншим боляче.
Это именно что расстройство психики.

Мотивацію людей досліджувати тяжко, і, як не крути, такі люди в органи попадати будуть все одно.
1. В том, что как не крути - это сомнительно
2. Невыполнимость, например, абсолютного либерализма, тем не менее, тебе, с твоих слов, не мешает ориентироваться именно на него