Ще про смайли

[ichthuss]

Я не злой, просто я пишу без смайлов

Мені тут популярно пояснили, навіщо потрібні смайли. Пояснили мені наступне: в живій розмові є багато виразних засобів (міміка, інтонація та ін.), які доповнюють собою мовлення. В текстовому ж онлайн-спілкуванні ці засоби відсутні, тому заміна їх певними значками є цілком нормальним явищем.

Я чекав цього пояснення. Воно було би все саме так, якби стояла мета замінити живе спілкування. Мета ж стоїть зовсім інша — спілкуватися он-лайн.

У кожного виду спілкування є свої засоби передачі нюансів. В живого спілкування вони, безперечно, багатші: інтонація, міміка, жестикуляція. В текстового спілкування — скромніші: різноманітні прийоми на кшталт регістру, курсиву, ну і, звісно, усі літературні засоби, вироблені за багато століть. Однак, як казав один політик, маємо те, що маємо. Якщо вибираєш текстове спілкування, то варто освоїти характерні для нього виразні засоби, а не застосовувати костилі засобів усного мовлення.

Уявімо, наприклад, що в людей на лобі була б лампочка, яка могла змінювати колір і яскравість за бажанням людини. Можна не сумніватися, що вона поряд з голосовим мовленням могла бути застосовувана для спілкування. Також можна не сумніватися, що люди при цьому вважали б телефонне спілкування сильно обмеженим у порівнянні з живим у зв’язку з відсутністю можливості поблимати лампочкою. Зараз ми бачимо, що насправді спілкування без лампочки цілком достатньо насичене усіма необхідними засобами для передачі настрою, відтінків змісту та ін. Однак якби люди придумали спеціальні звуки-замінники для різних кольорів лампочки і стали б використовувати їх у телефонних розмовах, то це уже було би деяким збоченням. І як їм пояснити у цьому випадку, що такі замінники насправді не потрібні абсолютно?

Я, загалом, погоджусь, що зрідка трапляються випадки, коли смайл був би доречний. Але такі випадки доволі рідкі.

Якщо, до речі, комусь цікаво, можу проілюструвати на конкретних прикладах, як можна замінювати смайли.

Comments

[ichthuss]

Ну, можна і так на це подивитися. Хоча все одно це засоби-суррогати. Однак навіть у цьому випадку у них, як і у будь-яких суррогатів, є суттєвий мінус — вони катастрофічно відстають по виразності від оригіналу (посмішки), і при цьому "забивають", не дають можливості нормально розвинути альтернативні, більш доцільні в письмовому мовленні, більш ефектні засоби. Це саме, до речі, можна сказати і про експресивну лексику — майже все те, для чого вона застосовується, можна не менш ефектно викласти без її уживання, хоч для цього і потрібна деяка мовна майстерність. Але оволодіти такою мовною майстерністю значно корисніше, ніж вставляти через кожні два слова "фігня" та "блін".