Wild wild web

[ichthuss]

Ми живемо в епоху дикого Інтернету. Фактично, на даний момент правового поля, яке б регулювало життя мережі, не існує. Те, що існує, толком не працює. Кожен в Інтернеті має захищатися від всіх загроз самостійно. І наскільки він це здатний зробити, настільки ж безпечним і буде його життя в Інтернеті. З іншого боку, кожен вільний робити в мережі все, що забажає. Хтось користується цим з добрими намірами, хтось — зі злочинними. Але зараз можна користуватися мережею, не озираючись через плече, не хвилюючись, що хтось може схопити тебе за рукав і не боячись говорити те, що думаєш. Не знаю, як вам, а мені Інтернет подобається таким, яким він є. Але він таким не залишиться.

В будь-якій боротьбі без правил зловмисники завжди на півкроку випереджають тих, хто від них захищається. І в Інтернеті це правило підтверджується. 15 років назад в книжках писали, що в текстовому документі віруса бути не може, і слово «спам» чув мало хто. 10 років назад люди не знали, що таке поштові віруси і IM-реклама. 5 років назад P2P-ботнет був річчю виключно теоретичною. Спамери перейшли від відправки повідомлень через відкриті релеї до використання комп’ютерів-зомбі і ботнетів. Не встигли люди звикнути до веб-сервісів, як уже з’явились стандартні, майже конвейрні методи злому веб-додатків, такі, як SQL-ін’єкція. Кібер-гопники знайшли для ботнетів «достойне» застосування — DDOS-атаки.

Суспільство, щоб не бути на півкроку позаду від зловмисників, змушене буде захиститися формально — законодавчим шляхом, регламентацією діяльності в мережі, постійним наглядом за нею, судовим арбітражем, забороною деяких таких зручних нам, але ще більш зручних зловмисникам особливостей мережі. Тільки так вдасться більш-менш остаточно припинити спам, ботнети, торгівлю зламаними шелками і дедиками, дефейси, вірусні епідемії та інші радості сучасного життя в мережі. До цього з часом приходять всі дикі утворення.

Звичайно, така формалізація потребує сильної координації законодавців з багатьох країн. Тому найближчим часом це все зроблено не буде. Почнеться це нескоро, а прийде в більш-менш прийнятний вигляд дуже нескоро. Але «нескоро» в ІТ — це дуже недовго. Тому наші діти ще, можливо, побачать дикий Інтернет, де ніхто за тобою не слідкує, а внукам ми будемо на ніч розказувати байки про те, як в XX столітті, ще при Кучмі (був такий президент) ми висіли он-лайн на модемі, Інтернет коштував $1 за годину і там були відкриті всі порти, пошта не фільтрувалася сервером, а злом сайта міг залишатися непоміченим місяцями і безкарним взагалі.

Старий добрий Інтернет відійде. І мені з цього приводу дуже жаль.

Comments

[englishman.myopenid.com (from livejournal.com)]

Мені теж жаль, але можливо все ще буде не так. І не так скоро :) Звичайно, з часом стане менше свободи в інтернеті, але це закономірно, і нічого з цим не поробиш.

[ichthuss]

>Мені теж жаль, але можливо все ще буде не так.
А як тоді?

>І не так скоро.
Тобто наші внуки таки застануть дикий Інтернет?