Це не "помилка", це питання термінології. Я владою називаю регулярну ієрархію примусу. Те, що ви кажете - це ситуативна ієрархія примусу. Звісно, краще було б обійтися лише подібними ситуативними ієраріями, але на даний момент ми маємо те, що маємо, і мусимо виховувати регулярну ієрархію періодичними пинками з боку ієрархії ситуативної.
>Я сильно сомневаюсь, что система выборов есть механизм влияния на власть. >Вернее, что этот механизм находится в руках избирателей. Скорее всего, >он в руках организаторов и тех, кто подсчитывает, наблюдателей и активистов, >то есть тех же иерархических структур. Если внимательно присмотреться, >то среди всех «хитростей» этого процесса заметно желание всех реальных >участников получить свой кусок власти.
Це яскравий приклад, коли за деревами не видно лісу. Те, про що ви говорите, дійсно відбувається, проте цим ситуація не обмежується: ніякі ієрерхічні системи не зробили б того, що вони зробили в 2004 році, якби не отримали масивну підтримку суспільства. Те саме з "майданом-2010": звісно, там була і організація, і керівництво. Але просували вони ідеї і вимоги, висунуті суспільством, масою підприємців. Зверніть увагу на те, як діяв цей майдан: дав копачів регулярній ієрархії і зник. Саме про це і йдеться: суспільство не може інакше впливати на регулярну ієрархію, окрім як даючи їй регулярних потиличників за спроби знахабніти. При цьому, якщо це виконується в рамках ситуативних ієрархій, що виникають під конкретне завдання, то ці ієрархії не мають можливості стати державою, та це і не потрібно: мета полягає не в тому, щоб замінити одних на інших, а в тому, щоб ті, що зараз керують державою, поводились так, як подобається нам.
no subject
Date: 2011-02-05 06:08 pm (UTC)>Я сильно сомневаюсь, что система выборов есть механизм влияния на власть.
>Вернее, что этот механизм находится в руках избирателей. Скорее всего,
>он в руках организаторов и тех, кто подсчитывает, наблюдателей и активистов,
>то есть тех же иерархических структур. Если внимательно присмотреться,
>то среди всех «хитростей» этого процесса заметно желание всех реальных
>участников получить свой кусок власти.
Це яскравий приклад, коли за деревами не видно лісу. Те, про що ви говорите, дійсно відбувається, проте цим ситуація не обмежується: ніякі ієрерхічні системи не зробили б того, що вони зробили в 2004 році, якби не отримали масивну підтримку суспільства. Те саме з "майданом-2010": звісно, там була і організація, і керівництво. Але просували вони ідеї і вимоги, висунуті суспільством, масою підприємців. Зверніть увагу на те, як діяв цей майдан: дав копачів регулярній ієрархії і зник. Саме про це і йдеться: суспільство не може інакше впливати на регулярну ієрархію, окрім як даючи їй регулярних потиличників за спроби знахабніти. При цьому, якщо це виконується в рамках ситуативних ієрархій, що виникають під конкретне завдання, то ці ієрархії не мають можливості стати державою, та це і не потрібно: мета полягає не в тому, щоб замінити одних на інших, а в тому, щоб ті, що зараз керують державою, поводились так, як подобається нам.