Про спільні блага

[ichthuss]

В розмові про спільні блага у stzozo я навів приклад який, мені здається, може бути цікавим читачам мого журналу. Нижче приводжу адаптований і розширений варіант мого коментаря.

Спроба описувати економічні рішення людини на моделі homo oeconomicus наперед приречена на невдачу. Людина зовсім не «максимізує прибутки». Серед її мотивів є величезна кількість таких, які ніякими моделями описати не вийде. Скажімо, потреба в самоповазі може бути достатнім рушієм, щоб зорганізувати структури, які, здавалося б, взагалі не можуть утворюватись людьми, якщо виходити з того, що вони прагнуть лише до покращення власного матеріального становища.

Я вже кілька років щоденно добираюсь до Києва попутками. Автомобілісти, хто їде з Вишгорода на Київ, беруть попутників по 5 грн з носа (ціна маршрутки — 4.50). При цьому розплачуватись прийнято в кінці поїздки, перед виходом. Відповідно, у водія немає ніякого способу захиститись від неоплати — ніщо не заважає пасажиру просто встати і вийти. Іншими словами, довіра водіїв до пасажирів — спільне благо, ним користуються всі, а зруйнувати його може будь-який недобросовісний пасажир, який про нього не турбується. Так ось, за ті декілька років, що я їжджу попутками, я спостерігав, щонайменше, кілька тисяч випадків, коли людина розплачувалась, і жодного, щоб хтось не заплатив. Заради справедливості відмічу, що про такі випадки (точніше, випадок) я читав на міському форумі, але у будь-якому разі ми можемо впевнено стверждувати, що ймовірність натрапити на неплатника у водія суттєво нижча за 0.1%. Наголошу — це у випадку, коли пасажиру рівно нічого не загрожує за неоплату.

Я переконаний, що саме подібного плану довіра і призвела до можливості побудови суспільства, як ми його знаємо. Без нього взагалі не почалась би торгівля і, відповідно, розподіл праці.

Щоб два рази не вставати, розповім про ще одне спостереження щодо попуток. В нічний час тариф переважно складає 10 грн з людини. Але при цьому в годину пік, коли вибудовується черга в десятки людей, більшість водіїв все одно везуть за 5 грн. Незважаючи на те, що (принаймі, в вечірній пік) кожен водій, хто запропонує хай навіть і 10 грн, не поїде порожнім. Висновків робити не буду.

Comments

[fedorefr.livejournal.com]

Спасибо за интересный пост.

Однако мне бездоказательно кажется, что такое доверие людей друг ко другу само по себе является результатом: 1) определенного уровня развития общества, 2) определенного уровня их благосостояния и защищенности.

[ichthuss]

Это, безусловно, взаимосвязанные процессы. Но, повторюсь, некоторый базовый уровень доверия наверняка предшествовал разделению труда и росту благосостояния. Разделение труда не могло бы появиться при нулевом доверии.

[samsobipan.livejournal.com]

Варто не забувати, з чого виникає цей початковий, базовий рівень довіри. А виникає він з розуміння того, що обдурений партнер може взятися за шаблю чи за кийок, і ці 5 гривень того не варті. Коли загроза конфлікту зовсім нульова - "торгівля і розподіл праці" розвиваються за простим сценарієм - курка-млєко тафай, рєквізіровано імєнєм трудового народа, арбайт махт фрай і т.і.

[fedorefr.livejournal.com]

Поддерживаю.

[ichthuss]

В даному випадку важливо те, що незалежно від того, звідки він, цей базовий рівень, взявся, існує він від своїх причин окремо, і продовжує в деяких випадках працювати навіть при повному зникнення своїх "причин". Про це, власне, і запис.

[fedorefr.livejournal.com]

Почему же при исчезновении? У каждого "бомбилы" монтировка под ковриком; не в этот раз, так при следующей встрече (это ж не Москва, все, в общем, на виду). У нас тоже ездят и возят на попутках из НН в Балахну и обратно, и я бы не решился не оплатить в т.ч. по этой причине.

[ichthuss]

Не уверен, что корректно будет относить водителей к бомбилам - они не зарабатывают подвозом, они просто едут на Киев, а заодно уж людей подвозят. Сильно сомневаюсь, что у сколько-либо многих из них монтировка под ковриком.

Насчёт "все на виду" - не знаю, возможно, это из-за моей плохой памяти на лица, но мне крайне редко удается увидеть какое-то знакомое лицо (исключая действительно моих знакомых, да и те не часто попадаются). Т.е. "на виду" - по-моему, большое преувеличение.

И опять-таки, попробуйте себе представить, как бы могла зародиться торговля в среде людей, каждый из которого может рассчитывать на честность незнакомца _исключительно_ под угрозой дубинки. Не получится.

[reputsa.livejournal.com]

це не довіра - це альтруізм

як затравка
Эволюция кооперации и альтруизма: от бактерий до человека
http://www.evolbiol.ru/altruism.htm

[ichthuss]

В даному випадку зі сторони пасажирів це альтруїзм, якщо це слово тут доречне, а з боку водіїв - довіра. Якби не вона, явища просто не існувало би в сьогоднішньому вигляді.

>Эволюция кооперации и альтруизма: от бактерий до человека
>http://www.evolbiol.ru/altruism.htm

Я колись читав цю статтю. Стаття толкова, але не має відношення до теми. Немає ніякої необхідності розглядати питання, звідки в людини взялись ті чи інші особливості поведінки, якщо ми розглядаємо економічні питання. Для еволюційної психології людська поведінка - об’єкт розгляду, для економіки - феномен, який приймається як данність. Важливо не чому люди так поводяться, а як вони поводяться. В даному випадку я всього лише стверджую, що поведінка людини не описується прямуванням до найбільших статків, причому навіть виділити (за деякими критеріями) вузьку область людської діяльності, де б така поведінка мала місце, нереально.

[reputsa.livejournal.com]

> Я переконаний, що саме подібного плану довіра і призвела до можливості побудови суспільства, як ми його знаємо. Без нього взагалі не почалась би торгівля і, відповідно, розподіл праці.

це не є твердженням з економіки )))

ми акцентували з вами на різні частини вашого речення

альтруізм - це допомога іншому з ускладненням самому собі
наслідком цього є спільнота/суспільство (є в навіть в бактерій)

довіра - це уповання на те, що тобі віддячать у майбутньому
наслідок - розподіл праці (є в приматів)

[ichthuss]

>це не є твердженням з економіки

Якраз є. Економіка, як правильно зауважив Ф. фон Хайєк, це наука про людину. Точніше, про людську діяльність певного характеру. Утворення розподілу праці - це пряма компетенція економічної науки і економічної історії.

>довіра - це уповання на те, що тобі віддячать у майбутньому

У мене під "довірою" мається наувазі розрахунок на неегоїстичну поведінку іншого. Це не зовсім те, про що говорите ви.

[reputsa.livejournal.com]

1) якщо ви кажете що такий феномен є, і надалі виводите економічні правила - це економіка.
якщо ж ви кажете, що якійсь феномен виник внаслідок якогось феномену - це НЕ Є економікою.


2) Якщо ж економіка це наука про ВЗАГАЛІ людину. То питання звідки взялась довіра також є економічним питанням.

не може бути і першого і другого одночасно. Або вагітний, або ні.

[ichthuss]

>якщо ви кажете що такий феномен є, і надалі виводите економічні
>правила - це економіка. якщо ж ви кажете, що якійсь феномен виник
>внаслідок якогось феномену - це НЕ Є економікою.

Не зрозумів.

[reputsa.livejournal.com]

якщо ви кажете що такий феномен є (аксіома), і надалі виводите економічні
правила (теореми) - це економіка (наука). якщо ж ви кажете, що якійсь феномен (аксіома) виник
внаслідок якогось іншого феномену (аксіоми) - це НЕ Є (наукою) економікою.

наявність довіри (як і багатьох інших людських рис) - це аксіома австрійської економічної школи (люди діють ірраціонально).
наявність суспільства (людей багато) - це аксіома будь-якої економіки (в тому числі АЕШ).

тобто тут
>Я переконаний, що саме подібного плану довіра і призвела до можливості побудови суспільства, як ми його знаємо.

ви припускаєте, що аксіома виникла з аксіоми (в науковому сенсі АЕШ).

тобто
1) або це не економіка (АЕШ)
2) або у вас значно ширше визначення того, чим є економіка

[ichthuss]

>наявність суспільства (людей багато) - це аксіома будь-якої економіки

Не можу цілковито погодитись з формулюванням. "Людей багато" і "між людьми існують знайомі нам паттерни взаємодії" - абсолютно різні тези; перше очевидно будь-кому, друге може потребувати пояснення.

Напишу трохи детальніше, як я визначаю економіку. Власне, не я. Л. фон Мізес розглядав економіку як галузь ширшої науки - праксіології, науки про людську діяльність. Хайєк запропонував термін "каталактика" замість "економіка" для позначення тої сфери людської діяльності, яка стосується обмінів. Якщо мені не зраджує пам'ять, то йшлося як про обміни в широкому розумінні (вибір з двох несумісних цілей), так і у вузькому (погодження обмінятись з іншою людиною деякими благами). В даному випадку я користуюсь словом "економіка".

Так от, для економіки, як науки про обміни, обмін є феноменом, психологія (в т.ч. "базова" довіра) є феноменом, а от, наприклад, торгівля - як організована по загальновідомим правилам чи звичаям практика регулярних обмінів із застосуванням товара-посередника - вже є предметом вивчення. Торгівля виникає як наслідок обмінів, обмін - категорія ширша за категорію торгівлі.

Суспільство утворене не тільки спільністю людей, а і шаблонами поведінки, такими, як торгівля. Тому суспільство у цьому розумінні частково вивчається економікою, а не приймається як феномен.

[reputsa.livejournal.com]

> Не можу цілковито погодитись з формулюванням. "Людей багато" і "між людьми існують знайомі нам паттерни взаємодії" - абсолютно різні тези; перше очевидно будь-кому, друге може потребувати пояснення.

перша - аксіома
друга - теорема, і тому це потрібно доводити

навіть те, що ви намагаєтесь мені довести щось з цього приводу також це підтверджує. (немає сенсу доводити аксіоми)

> Тому суспільство у цьому розумінні частково вивчається економікою, а не приймається як феномен.

отже, коли ви стверджуєте, що суспільтво виникло внаслідок існування довіри - це економіка.
а коли я стверджую, що первинним для появи суспільства є альтруізм - це не економіка.

дуже зручно )))

[reputsa.livejournal.com]

ще одне зауваження.

чим відрізняються

уповання на те, що тобі віддячать у майбутньому
від
розрахунку на неегоїстичну поведінку іншого

[ichthuss]

Наприклад, випадок "їду автостопом, піймав машину, розраховую, що не пограбують і не викинуть на узбіччя" відноситься до другого, але не відноситься до першого, бо віддячувати немає за що (автостопом - безкоштовно).

[reputsa.livejournal.com]

в данному випадку поведінка водія - це чистої води альтруізм.

тобто по вашому - довіра це розрахунок, що інші будть поводитись альтруістично?