Про анархо-капіталізм
Jun. 21st, 2013 03:35 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ichthussХоча при спробі класифікувати мої політичні погляди найближчою течією виявиться винесена в заголовок, сам термін «анархо-капіталізм» мені не подобається. Не подобається в першу чергу через конотації, які несуть в собі як «анархія», так і «капіталізм».
«Анархія», що перекладається як «безвладдя», в певному розумінні справді відповідає даному напрямку, оскільки в ньому пропонується скасувати будь-яку політичну владу. Однак поняття «безвладдя», як правило, несе в собі супутнє значення «безвідповідальність», оскільки поняття «влада» включає в себе владу не лише політичну. Таким чином, «безвладдя» означає відсутність компетентної в прийнятті рішень, а, отже, і відповідальної, особистості. На мою думку, коректніше було б говорити не про владу, а про суверенітет — в даному випадку суверенітет особистості. Суверенітет — це не безвладдя, а, навпаки, повновладдя і повновідповідальність. Суверенітет особистості означає, що нема вищої влади, ніж сама особистість. І, відповідно, що людина повною мірою відповідальна за всі свої рішення.
Щодо «капіталізму» мушу зауважити, що це, взагалі-то, лайка, придумана Марксом на позначення навколишніх речей, які йому не подобались. Вживати його замість значно точнішого слова «лібералізм» змушує лише та обставина, що поняття «свобода» в XIX-XX століттях намагались перевизначити самим різноманітним чином, і наперевизначались до того, що в Штатах, скажімо, лібералами називають соціалістів. Ця ж причина змусила придумати нове слово «лібертаріанство» для позначення рівно того, що на століття раніше називалось лібералізмом. І саме тому це слово мені теж не дуже подобається. Значно більше мені подобається визначення «I'm an Adam Smith liberal» («Я — ліберал в розумінні Адама Сміта») Давида Фрідмана.
Узагальнюючи: мені хотілося б мати назву течії, побудовану з понять «лібералізм» та «верховенство суверенітету особистості», але моєї словотворчої фантазії бракує, щоб скласти з цього якийсь термін. Доводиться користуватись тим, що є.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-06-21 07:10 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-21 07:21 am (UTC)Либерализм, согласен, является идейным базисом капитализма, но эти понятия не равнозначны. Руководствуясь благими намерениями (либерализмом) люди попали в ситуацию, когда капитал (концентрация прошлого труда) сильно ограничил свободу большинства. И это, упрощенно говоря, является системной проблемой того либерализма. Маркс не ругался, а попробовал решить эту проблему, ограничить либерализм, добавить туда свободу не только индивида, но и общества. Это я так его понял. Он рассмотрел в историческом развитии тенденции (силы, законы), которые при возникновении перекосов (противоречий), подобных капитализму, стремятся к компромиссу, разрешению этих противоречий. Капитализм, в его понимании, не теория, как либерализм, а стадия исторического развития.
no subject
Date: 2013-06-21 11:29 am (UTC)no subject
Date: 2013-06-21 11:33 am (UTC)>прошлого труда) сильно ограничил свободу большинства.
Це лише в тому випадку, якщо, як я і говорив, перевизначати поняття "свобода". Насправді ж накопичення капіталу дало нагоду неймовірній кількості тогочасних волоцюг змінити свої умови існування на кращі - роботу на фабриці. Теж паскудні, але все ж.
>Капитализм, в его понимании, не теория, как либерализм,
>а стадия исторического развития.
Я б міг посперечатися з тезою, що капіталізм - не теорія, але я, взагалі-то, не про це. Так чи інакше слово "лібералізм" в початковому своєму значенні було б значно доречніше за слово "капіталізм" в назві цієї течії.
no subject
Date: 2013-06-21 01:21 pm (UTC)Капитализм это не «накопичення капіталу», этот процесс идет всегда, даже при натуральном хозяйстве. Капитализм – возможность одних жить за счет труда других на том основании, что у них есть капитал, и - важное следствие, такое положение позволяет получить власть, устойчиво удерживать её и с помощью власти сохранять свое положение. Главный признак капитализма (по-Марксу и единственно научный, по-моему) – власть тех, кто использует капитал для эксплуатации других.
«Так чи інакше слово "лібералізм" в початковому своєму значенні було б значно доречніше за слово "капіталізм" в назві цієї течії.»
Ни в каких случаях чистый, изначальный, истинный либерализм не стоял за признание власти людей, получивших её по наследству и стремящихся укрепить свое положение за счет других. Другое дело, что те, кто таким образом власть получил, очень постарались обеспечить её идеологически, взяв готовое направление общественной мысли и модифицировав его для своих нужд.
no subject
Date: 2013-06-21 10:02 pm (UTC)Оце саме "за рахунок чужої праці" виводиться з помилкової трудової теорії вартості. При лібералізмі (в т.ч. "капіталізмі") кожен живе за свій рахунок.
>Ни в каких случаях чистый, изначальный, истинный либерализм
>не стоял за признание власти людей, получивших её по
>наследству и стремящихся укрепить свое положение за счет других.
Не розумію, до чого це тут.
no subject
Date: 2013-06-22 05:55 am (UTC)Можно сказать, что «кожен живе за свій рахунок» выводится из ошибочных представлений либерализма, адаптированного под власть эксплуататоров, поскольку за свой счет живут в любом случае, при любом строе и в любой неволе. Все зависит от того, что такое «свой счет».
Вам, как мне кажется, я уже приводил пример двух братьев, получивших разное наследство – поля разной продуктивности. Интересно, как либерализм в вашей интерпретации сделает так, чтобы «живя за свой счет» один из братьев (или их дети) рано или поздно не оказались в кабале у другого?
no subject
Date: 2013-06-22 12:23 pm (UTC)"Свій рахунок" - це своя власність, тобто отримана з використанням власної праці і власних інструментів або отримана в ході добровільного обміну. Це визначення не довільне, а прямо витікає з категорії людської діяльності, що відбувається в часі.
>за свой счет живут в любом случае, при любом строе и в любой неволе.
Неправда. Бюджетники, скажімо, живуть за чужий рахунок.
>пример двух братьев,..
Скажімо, Японії і Штатів,
>..получивших разное наследство – поля разной продуктивности.
no subject
Date: 2013-06-22 01:25 pm (UTC)Отдача имущества в обмен на жизнь под дулом пистолета это добровольный обмен с использованием собственных инструментов и труда грабителя? А рабство на всю жизнь за стакан воды? Это крайний случай, конечно. Ладно, пусть не жизнь, а бусы за землю? А низкооплачиваемый труд в депрессивном регионе? А «зомбирование» через СМИ, тоже добровольный обмен? Мне кажется очевидным, что добровольный обмен это обмен, когда каждый приобретает большее, чем у него было до обмена. Но это не исключает роста пропасти между возможностями обменивающихся. Как по-вашему, либерализм несет в себе идеи изменить эти тенденции, какие?
«Бюджетники, скажімо, живуть за чужий рахунок.»
За чей же? Врачи и учителя что, не заслужили «свій рахунок», в отличие от парикмахеров, к примеру? Если вы хоть немного сталкивались с предпринимательством, то должны были бы заметить, что доходы всего мелкого бизнеса очень сильно коррелируют с бюджетными выплатами.
«Скажімо, Японії і Штатів»
Что имелось в виду? Предоставление США своего рынка для японских товаров это акт либерализма? Это каждый за свой счет?
no subject
Date: 2013-06-22 02:26 pm (UTC)>это добровольный обмен с использованием собственных
>инструментов и труда грабителя?
Ні. Під дулом - не добровільний.
>А рабство на всю жизнь за стакан воды?
Ні. Рабство - не добровільний.
>Ладно, пусть не жизнь, а бусы за землю?
Якщо ви про відомий випадок, то добровільний.
>А низкооплачиваемый труд в депрессивном регионе?
Аналогічно. Звісно, якщо людину ніхто не змушує проживати в депресивному регіоні, тобто за відсутності кріпосного права (і різних його евфемізмів, таких, як прописка).
>А «зомбирование» через СМИ, тоже добровольный обмен?
http://ichthuss.livejournal.com/39864.html
>Мне кажется очевидным, что добровольный обмен это
>обмен, когда каждый приобретает большее, чем у него
>было до обмена.
Правильно, але, відмічу важливий момент, суб'єктивно більше.
>Но это не исключает роста пропасти между возможностями
>обменивающихся.
В чому проблема, якщо бідні при цьому багатіють (а без цього не багатіють)?
>За чей же?
За рахунок платників податків.
>Врачи и учителя что, не заслужили «свій рахунок», в отличие
>от парикмахеров, к примеру?
Чи заслужили, ми не можемо сказати, оскільки нам невідомо, скільки б люди давали за їх працю в добровільному обміні.
>Если вы хоть немного сталкивались с предпринимательством,
>то должны были бы заметить, что доходы всего мелкого бизнеса
>очень сильно коррелируют с бюджетными выплатами.
Це - одна з найбільших проблем нашої країни. Грабувати (= присмоктатись до бюджету) значно простіше, ніж виробляти (= отримувати прибуток на ринку).
>Что имелось в виду?
США дуже пощастило з природними ресурсами. Японії - майже навпаки. При цьому обидві країни - серед світових лідерів. Лібералізм однаково успішно використовує і ситуацію наявності ресурсів, і ситуацію їх відсутності.
no subject
Date: 2013-06-22 03:05 pm (UTC)Где в либерализме сказано, что нужно предпочитать то, что сложнее?
Я не зря говорил «под дулом пистолета». Этот «пистолет» присутствует при любом выборе. Зайдя в супермаркет вы покупаете не то, что вам нужно, а то, что там есть. Вы выбираете из наличествующего, но ассортимент определяете не вы. В чем разница между выбором между жизнью и кошельком и выбором из предложенных вам двадцати видов упаковок майонеза?
no subject
Date: 2013-06-22 07:08 pm (UTC)>то, что сложнее?
В лібералізмі нічого подібного нема. Однак спричинене це явище прямо антиліберальною тенденцією до необмеженого розростання держави.
>Этот «пистолет» присутствует при любом выборе.
Це неправда. Принаймі, якщо не вдаватись до настільки розширеного трактування, що суть поняття "насилля" зникає.
>Зайдя в супермаркет вы покупаете не то, что вам
>нужно, а то, что там есть.
Якщо мені треба те, чого немає в супермаркеті, я туди не піду. Я піду туди, де є те, що мені потрібно. В супермаркет я піду, якщо мені потрібні двадцять упаковок майонезу. І дуло тут ні до чого. Не можна прирівнювати загрозу прямої фізичної розправи до ситуації відсутності повністю задовільного контрагента.