Про анархо-капіталізм

[ichthuss]

Хоча при спробі класифікувати мої політичні погляди найближчою течією виявиться винесена в заголовок, сам термін «анархо-капіталізм» мені не подобається. Не подобається в першу чергу через конотації, які несуть в собі як «анархія», так і «капіталізм».

«Анархія», що перекладається як «безвладдя», в певному розумінні справді відповідає даному напрямку, оскільки в ньому пропонується скасувати будь-яку політичну владу. Однак поняття «безвладдя», як правило, несе в собі супутнє значення «безвідповідальність», оскільки поняття «влада» включає в себе владу не лише політичну. Таким чином, «безвладдя» означає відсутність компетентної в прийнятті рішень, а, отже, і відповідальної, особистості. На мою думку, коректніше було б говорити не про владу, а про суверенітет — в даному випадку суверенітет особистості. Суверенітет — це не безвладдя, а, навпаки, повновладдя і повновідповідальність. Суверенітет особистості означає, що нема вищої влади, ніж сама особистість. І, відповідно, що людина повною мірою відповідальна за всі свої рішення.

Щодо «капіталізму» мушу зауважити, що це, взагалі-то, лайка, придумана Марксом на позначення навколишніх речей, які йому не подобались. Вживати його замість значно точнішого слова «лібералізм» змушує лише та обставина, що поняття «свобода» в XIX-XX століттях намагались перевизначити самим різноманітним чином, і наперевизначались до того, що в Штатах, скажімо, лібералами називають соціалістів. Ця ж причина змусила придумати нове слово «лібертаріанство» для позначення рівно того, що на століття раніше називалось лібералізмом. І саме тому це слово мені теж не дуже подобається. Значно більше мені подобається визначення «I'm an Adam Smith liberal» («Я — ліберал в розумінні Адама Сміта») Давида Фрідмана.

Узагальнюючи: мені хотілося б мати назву течії, побудовану з понять «лібералізм» та «верховенство суверенітету особистості», але моєї словотворчої фантазії бракує, щоб скласти з цього якийсь термін. Доводиться користуватись тим, що є.

Comments

[kurinn.livejournal.com]

«Насправді ж накопичення капіталу дало нагоду неймовірній кількості тогочасних волоцюг змінити свої умови існування на кращі - роботу на фабриці.»


Капитализм это не «накопичення капіталу», этот процесс идет всегда, даже при натуральном хозяйстве. Капитализм – возможность одних жить за счет труда других на том основании, что у них есть капитал, и - важное следствие, такое положение позволяет получить власть, устойчиво удерживать её и с помощью власти сохранять свое положение. Главный признак капитализма (по-Марксу и единственно научный, по-моему) – власть тех, кто использует капитал для эксплуатации других.

«Так чи інакше слово "лібералізм" в початковому своєму значенні було б значно доречніше за слово "капіталізм" в назві цієї течії.»

Ни в каких случаях чистый, изначальный, истинный либерализм не стоял за признание власти людей, получивших её по наследству и стремящихся укрепить свое положение за счет других. Другое дело, что те, кто таким образом власть получил, очень постарались обеспечить её идеологически, взяв готовое направление общественной мысли и модифицировав его для своих нужд.

[ichthuss]

>Капитализм – возможность одних жить за счет труда других...

Оце саме "за рахунок чужої праці" виводиться з помилкової трудової теорії вартості. При лібералізмі (в т.ч. "капіталізмі") кожен живе за свій рахунок.

>Ни в каких случаях чистый, изначальный, истинный либерализм
>не стоял за признание власти людей, получивших её по
>наследству и стремящихся укрепить свое положение за счет других.

Не розумію, до чого це тут.

[(Anonymous)]

«Оце саме "за рахунок чужої праці" виводиться з помилкової трудової теорії вартості. При лібералізмі (в т.ч. "капіталізмі") кожен живе за свій рахунок.»

Можно сказать, что «кожен живе за свій рахунок» выводится из ошибочных представлений либерализма, адаптированного под власть эксплуататоров, поскольку за свой счет живут в любом случае, при любом строе и в любой неволе. Все зависит от того, что такое «свой счет».

Вам, как мне кажется, я уже приводил пример двух братьев, получивших разное наследство – поля разной продуктивности. Интересно, как либерализм в вашей интерпретации сделает так, чтобы «живя за свой счет» один из братьев (или их дети) рано или поздно не оказались в кабале у другого?

[ichthuss]

>Все зависит от того, что такое «свой счет».

"Свій рахунок" - це своя власність, тобто отримана з використанням власної праці і власних інструментів або отримана в ході добровільного обміну. Це визначення не довільне, а прямо витікає з категорії людської діяльності, що відбувається в часі.

>за свой счет живут в любом случае, при любом строе и в любой неволе.

Неправда. Бюджетники, скажімо, живуть за чужий рахунок.

>пример двух братьев,..

Скажімо, Японії і Штатів,

>..получивших разное наследство – поля разной продуктивности.

[kurinn.livejournal.com]

«"Свій рахунок" - це своя власність, тобто отримана з використанням власної праці і власних інструментів або отримана в ході добровільного обміну.»

Отдача имущества в обмен на жизнь под дулом пистолета это добровольный обмен с использованием собственных инструментов и труда грабителя? А рабство на всю жизнь за стакан воды? Это крайний случай, конечно. Ладно, пусть не жизнь, а бусы за землю? А низкооплачиваемый труд в депрессивном регионе? А «зомбирование» через СМИ, тоже добровольный обмен? Мне кажется очевидным, что добровольный обмен это обмен, когда каждый приобретает большее, чем у него было до обмена. Но это не исключает роста пропасти между возможностями обменивающихся. Как по-вашему, либерализм несет в себе идеи изменить эти тенденции, какие?

«Бюджетники, скажімо, живуть за чужий рахунок.»

За чей же? Врачи и учителя что, не заслужили «свій рахунок», в отличие от парикмахеров, к примеру? Если вы хоть немного сталкивались с предпринимательством, то должны были бы заметить, что доходы всего мелкого бизнеса очень сильно коррелируют с бюджетными выплатами.

«Скажімо, Японії і Штатів»

Что имелось в виду? Предоставление США своего рынка для японских товаров это акт либерализма? Это каждый за свой счет?

[ichthuss]

>Отдача имущества в обмен на жизнь под дулом пистолета
>это добровольный обмен с использованием собственных
>инструментов и труда грабителя?

Ні. Під дулом - не добровільний.

>А рабство на всю жизнь за стакан воды?

Ні. Рабство - не добровільний.

>Ладно, пусть не жизнь, а бусы за землю?

Якщо ви про відомий випадок, то добровільний.

>А низкооплачиваемый труд в депрессивном регионе?

Аналогічно. Звісно, якщо людину ніхто не змушує проживати в депресивному регіоні, тобто за відсутності кріпосного права (і різних його евфемізмів, таких, як прописка).

>А «зомбирование» через СМИ, тоже добровольный обмен?

http://ichthuss.livejournal.com/39864.html

>Мне кажется очевидным, что добровольный обмен это
>обмен, когда каждый приобретает большее, чем у него
>было до обмена.

Правильно, але, відмічу важливий момент, суб'єктивно більше.

>Но это не исключает роста пропасти между возможностями
>обменивающихся.

В чому проблема, якщо бідні при цьому багатіють (а без цього не багатіють)?

>За чей же?

За рахунок платників податків.

>Врачи и учителя что, не заслужили «свій рахунок», в отличие
>от парикмахеров, к примеру?

Чи заслужили, ми не можемо сказати, оскільки нам невідомо, скільки б люди давали за їх працю в добровільному обміні.

>Если вы хоть немного сталкивались с предпринимательством,
>то должны были бы заметить, что доходы всего мелкого бизнеса
>очень сильно коррелируют с бюджетными выплатами.

Це - одна з найбільших проблем нашої країни. Грабувати (= присмоктатись до бюджету) значно простіше, ніж виробляти (= отримувати прибуток на ринку).

>Что имелось в виду?

США дуже пощастило з природними ресурсами. Японії - майже навпаки. При цьому обидві країни - серед світових лідерів. Лібералізм однаково успішно використовує і ситуацію наявності ресурсів, і ситуацію їх відсутності.

[kurinn.livejournal.com]

«Грабувати (= присмоктатись до бюджету) значно простіше, ніж виробляти»

Где в либерализме сказано, что нужно предпочитать то, что сложнее?

Я не зря говорил «под дулом пистолета». Этот «пистолет» присутствует при любом выборе. Зайдя в супермаркет вы покупаете не то, что вам нужно, а то, что там есть. Вы выбираете из наличествующего, но ассортимент определяете не вы. В чем разница между выбором между жизнью и кошельком и выбором из предложенных вам двадцати видов упаковок майонеза?

[ichthuss]

>Где в либерализме сказано, что нужно предпочитать
>то, что сложнее?

В лібералізмі нічого подібного нема. Однак спричинене це явище прямо антиліберальною тенденцією до необмеженого розростання держави.

>Этот «пистолет» присутствует при любом выборе.

Це неправда. Принаймі, якщо не вдаватись до настільки розширеного трактування, що суть поняття "насилля" зникає.

>Зайдя в супермаркет вы покупаете не то, что вам
>нужно, а то, что там есть.

Якщо мені треба те, чого немає в супермаркеті, я туди не піду. Я піду туди, де є те, що мені потрібно. В супермаркет я піду, якщо мені потрібні двадцять упаковок майонезу. І дуло тут ні до чого. Не можна прирівнювати загрозу прямої фізичної розправи до ситуації відсутності повністю задовільного контрагента.