(no subject)

[ichthuss]

Приватний енфорсмент — це добре. Боротьба з контрабандою — це погано. Що важливіше в даному випадку? Важливіше друге, оскільки вся користь від приватного енфорсменту полягає в захисті прав на життя, свободу і власність, а боротьба з контрабандою — це боротьба зі свободою і власністю.

Comments

[kondybas.livejournal.com]

Тут і далі я буду посилатись на те, як воно має бути в теорії.

В ідеалі держава зискує з громадянина платню за надання суспільно-корисних послуг. Суспільство делегує державі повноваження, фактично - заключає угод у з надання певних послуг. За це держава отримує платню у вигляді податків. Є різні методи обрахування платежу, що його належить сплатити кожній особі, але найбільш поширеним є оподаткування або споживання, або створення продукту (податок з продажу чи ПДВ). Зтягувана сума пропорційна об'єму товару/послуги.

Контрабас - це уникання особою сплати державі належної суми за винонання нею її частини угоди. Не грабунок у вигляді податі, яка зтягується без будь-яких зустрічних послуг/функцій, просто за правом сили, як це має місце за феодалізму - а рівна двостороння угода. Тому податки не є "залізанням в кишеню". Одна сторона зобов'язується належним чином виконувати певні функції, а інша - оплачувати цей сервіс у певний спосіб. В тому числі - і через стягнення мита.

В житті, звичайно, є нюанси, особливо в Україні, де держава тривалий час феодалізувалася, і у держслужбовців відсутнє розуміння природи грошей, що вони їх отримують. І зараз це значно більше нагадує саме податі, а не податки, оскільки майже нічого навзамін громадяни не отримують.

Але говорити, що мита/податки не мають права на існування - я не можу. Інша справа, що зараз необхідно відкликати усі повноваження, що їх держава десятиріччями неправомірно перетягала на себе, та переглядати розцінки на ці послуги, оскільки ми вже наочно побачили, дякуючи волонтерам, що за умови належного виконання критично важливі для суспільства функції можуть бути вдесятеро дешевшими, ніж вони є зараз.

[ichthuss]

>В ідеалі держава зискує з громадянина платню за
>надання суспільно-корисних послуг.

Це не так (навіть в ідеалі), і це легко доводиться. У випадку послуги оплата прив’язана до надання послуги, у випадку ненадання послуги або неналежного надання оплата відміняється або змешнується. У випадку податків же платежі абсолютно не пов’язані з послугами і, більш того, умисно заплутані. Податки - це спосіб грабунку, а "послуги" - це спосіб купити лояльність населення попри грабунок. Упереджуючи аргумент про "неподільні послуги" (навіть якщо припустити, що такі є), таким послугам, об’єм яких ніяким чином не можна прив’язати до конкретного отримувача, міг би відповідати рівно один податок: подушевий, фіксований (у абсолютній величині), на кожного економічно активного громадянина (з утриманців не збирається).

А імпортні бар’єри - це мало того, що грабунок, так ще й перешкоди в корисній людській діяльності - те, що називають "вкрав на рубль, зіпсував на сто". Як каже мій друг, це захист відчизняного виробника від відчизняного споживача.

>Інша справа, що зараз необхідно відкликати усі повноваження,
>що їх держава десятиріччями неправомірно перетягала на себе...

От тут безперечно погоджусь, додам тільки, що сюди відносяться геть усі державні функції. Читали мій цикл про роздержавлення?