Продовжу тему ввічливості при спілкуванні. Цього разу електронному.
Часть трапляється, що сказану співрозмовником фразу можна зрозуміти по-різному. Однак перепитати для уточнення змісту фрази не завжди доречно. По-перше, це може бути така несуттєва деталь, що відволікати людину на неї не варто. По-друге, у будь-якому випадку таке питання створює враження, ніби Ви маєте проблеми з розумінням того, що Вам говорять, і водночас ніби ваш співрозмовник не може сформулювати свою думку таким чином, щоб її всі правильно зрозуміли. І тут в пригоді стане наступний прийом, призначений для уточнення змісту почутого висловлювання.
Ми задаємо питання, яке б виглядало простим продовженням розмови, однак відповідь на яке з великою ймовірністю буде містити потрібну нам деталь. Якщо таке не вдається з першого разу, можна задати наступне аналогічне питання. Як показує практика, зазвичай потрібно не більше двох-трьох питань.
Зразу як приклад згадується інспектор Глебскі зі Стругацьких, який намагався зясувати стать «чада покійного брата» пана дю Барнстокра:
| |
Тут мне пришло в голову, что пора наконец выяснить, парень это или девушка, и я раскинул сеть. Значит, вы были в буфетной? спросил я вкрадчиво. Да. А что? Полиция не разрешает? Полиция хочет знать, что вы там делали. И научный мир тоже, добавил Симонэ. Кажется, та же мысль пришла в голову и ему. | |
Незважаючи на те, що у Стругацьких задум інспектора не вдався, мені неодноразово вдавалося застосувати такий прийом на практиці. Ось свіжий приклад.
xxx: А я уезжаю.
Мова, швидше за все, про відпустку.
me: Куда, когда?
xxx: В Закарпатье, жить собираемся в Мукачево.
Жити збираємось? Двозначна фраза. Мова може йти про поселення на час відпустки, однак в таких випадках люди частіже вживають слова «поселимось», «розмістимося», «зупинимось». Якось сама собою виникла підозра, а чи не про переїзд, бува, мова. Я знав, звичайно, що ймовірніть цього невелика людина ні про що подібне не згадувала в останні місяці, та і привязана в Києві багато до чого. Однак кілька відсотків такій ймовірності я би дав, саме тому, що була вжита фраза, більш характерна для опису переїзду, ніж для опису поселення на відпустку. Тому вирішив перевірити все-таки якщо людина переїжджає, то це багато на що впливає. Наступне питання я задав так, щоб, з одного боку, воно не виглядало дурнуватим в жодному з двох випадків (переїжджає людина чи ні), а з іншого, щоб в людини виникло бажання відповісти більш, ніж на це питання. Варіант виник практично одразу:
me: Когда тебя ждать на связи?
(Зауважу, що спілкуємося ми останнім часом майже виключно по асьці). Якщо людина переїжджає, вона розкаже, коли у неї буде забезпечений нормальний доступ до Інтернету на місці. Якщо ж просто їде відпочивати, то або скаже, коли повернеться, або розкаже про те, які можливості доступу до Інтернету у неї будуть там в найближчий тиждень.
xxx: Ну, назад должен приехать 11-го, в понедельник... На мобилке буду постоянно, а вот в инете скорее всего вообще не буду.
Розрахунок справдився. Мій співрозмовник відповів на інші питання: коли він буде вдома (і, очевидно, зявиться в асьці), чи буде у нього там Інтернет, і як ще з ним можна звязатися.
Отже, якщо треба дізнатися, що саме мала на увазі людина, і якщо вона сама не підозрює про двозначність того, що вона сказала, то часто найкращим варіантом є спитати у неї що-небудь так, щоб вона сама захотіла уточнити те, що вона мала на увазі.
принцип,
Date: 2008-08-03 11:38 am (UTC)Re: принцип,
Date: 2008-08-03 12:33 pm (UTC)Чекайте в наступному випуску.