ichthuss

Продовжу тему ввічливості при спілкуванні. Цього разу — електронному.

Часть трапляється, що сказану співрозмовником фразу можна зрозуміти по-різному. Однак перепитати для уточнення змісту фрази не завжди доречно. По-перше, це може бути така несуттєва деталь, що відволікати людину на неї не варто. По-друге, у будь-якому випадку таке питання створює враження, ніби Ви маєте проблеми з розумінням того, що Вам говорять, і водночас ніби ваш співрозмовник не може сформулювати свою думку таким чином, щоб її всі правильно зрозуміли. І тут в пригоді стане наступний прийом, призначений для уточнення змісту почутого висловлювання.

Ми задаємо питання, яке б виглядало простим продовженням розмови, однак відповідь на яке з великою ймовірністю буде містити потрібну нам деталь. Якщо таке не вдається з першого разу, можна задати наступне аналогічне питання. Як показує практика, зазвичай потрібно не більше двох-трьох питань.

Зразу як приклад згадується інспектор Глебскі зі Стругацьких, який намагався з’ясувати стать «чада покійного брата» пана дю Барнстокра:

„

Тут мне пришло в голову, что пора наконец выяснить, парень это или девушка, и я раскинул сеть.

— Значит, вы были в буфетной? — спросил я вкрадчиво.

— Да. А что? Полиция не разрешает?

— Полиция хочет знать, что вы там делали.

— И научный мир тоже, — добавил Симонэ. Кажется, та же мысль пришла в голову и ему.

“

Незважаючи на те, що у Стругацьких задум інспектора не вдався, мені неодноразово вдавалося застосувати такий прийом на практиці. Ось свіжий приклад.

xxx: А я — уезжаю.

Мова, швидше за все, про відпустку.

me: Куда, когда?

xxx: В Закарпатье, жить собираемся в Мукачево.

Жити збираємось? Двозначна фраза. Мова може йти про поселення на час відпустки, однак в таких випадках люди частіже вживають слова «поселимось», «розмістимося», «зупинимось». Якось сама собою виникла підозра, а чи не про переїзд, бува, мова. Я знав, звичайно, що ймовірніть цього невелика — людина ні про що подібне не згадувала в останні місяці, та і прив’язана в Києві багато до чого. Однак кілька відсотків такій ймовірності я би дав, саме тому, що була вжита фраза, більш характерна для опису переїзду, ніж для опису поселення на відпустку. Тому вирішив перевірити — все-таки якщо людина переїжджає, то це багато на що впливає. Наступне питання я задав так, щоб, з одного боку, воно не виглядало дурнуватим в жодному з двох випадків (переїжджає людина чи ні), а з іншого, щоб в людини виникло бажання відповісти більш, ніж на це питання. Варіант виник практично одразу:

me: Когда тебя ждать на связи?

(Зауважу, що спілкуємося ми останнім часом майже виключно по асьці). Якщо людина переїжджає, вона розкаже, коли у неї буде забезпечений нормальний доступ до Інтернету на місці. Якщо ж просто їде відпочивати, то або скаже, коли повернеться, або розкаже про те, які можливості доступу до Інтернету у неї будуть там в найближчий тиждень.

xxx: Ну, назад должен приехать 11-го, в понедельник... На мобилке буду постоянно, а вот в инете — скорее всего вообще не буду.

Розрахунок справдився. Мій співрозмовник відповів на інші питання: коли він буде вдома (і, очевидно, з’явиться в асьці), чи буде у нього там Інтернет, і як ще з ним можна зв’язатися.

Отже, якщо треба дізнатися, що саме мала на увазі людина, і якщо вона сама не підозрює про двозначність того, що вона сказала, то часто найкращим варіантом є спитати у неї що-небудь так, щоб вона сама захотіла уточнити те, що вона мала на увазі.