Про звірів і людей

[ichthuss]

Навіяно цим коментом.

Держави справді своєю поведінкою значно більше схожі на звірів, ніж здається. Вони б’ються за територію, свою територію помічають і захищають. В них правий той, хто сильний, хоча сильний може підтримувати слабого. Вони огризаються на аґресію, але в випадку програшу запросто можуть виляти хвостом перед тим, хто їх побив. У них вибудовується своя ієрархія, заснована на складній суміші права сильного та якихость інших порядків та правил.

Кожному суспільству його власний звір потрібен. Якщо гризуться два неконтрольованих звіра, то суспільство банально втягнуте в боротьбу за виживання. Єдиний можливий варіант поведінки для суспільства — підтримувати свого, іншого не дано. Якщо обидва звіра підконтрольні суспільству, суспільство може нав’язати звіру якісь риси людяності, моралі, законності. Тут вже може йтися, наприклад, про легалізм, про міжнародне право. Якщо ж суспільству підконтрольний один зі звірів, то суспільство змушене буде відбиватись від другого звіра, не забуваючи про моральні норми, але пам’ятаючи, що на звіра це не повпливає. Точніше, повпливає не так, як на людину. Собаку можна пожаліти, але не можна розраховувати, що вона від цього перестане тебе кусати. Це не озачає, що з нею теж треба поводитися по-звірячому — ні, її пожаліти варто, якщо така можливість буде. Але з хижим звіром можна говорити лише мовою дресирувальника. Або мисливця.

Головне тільки — не прогледіти в звірі людину. Інколи її дуже важко побачити.

Comments

Re: Про Фому и про Ерему.

[ichthuss]

>Однако замечу, что «свободная воля» вполне может существовать в
>материальном мире, как механизм принятия решений в условиях
>недостаточной информации.
Свобода волі — це недетермінованість результату. Комп’ютер, який має програму для прийняття рішень в умовах нестачі інформації, видає рішення детерміноване. В механістичному світі недетермінованості немає, відповідно, немає і свободи волі.

Детерминированная свобода воли.

[kurinn.livejournal.com]

«Свобода волі — це недетермінованість результату. Комп’ютер, який має програму для прийняття рішень в умовах нестачі інформації, видає рішення детерміноване. В механістичному світі недетермінованості немає, відповідно, немає і свободи волі.»

Детерминизм это определенность. «В механистическом мире неопределенности нет, следовательно, нет и свободы воли». То есть все детерминировано.
Где этот «механистический мир» существует, в котором все определено? Вокруг себя я его не наблюдаю, следовательно, здесь, по крайней мере, «свобода воли» имеется.
Компьютер выбирает решение из возможных вариантов по заданному критерию. Это выглядит детерминировано только с точки зрения создателя «железа» и «софта». Но не со стороны самого компьютера, который не знает ничего о своем устройстве.

Re: Детерминированная свобода воли.

[ichthuss]

>Это выглядит детерминировано только с точки зрения создателя
>«железа» и «софта». Но не со стороны самого компьютера, который не
>знает ничего о своем устройстве.
Однак це говорить про те, що, врешті решт, ця поведінка (при погляді збоку) є детермінованою. Ви хочете сказати, що ситуація зі свободою волі така ж сама (тобто людині лише здається, що в неї є свобода волі, насправді ж все уже визначено раніше)? Адже тоді, наприклад, безглуздо говорити про відповідальність людини за свої вчинки, бо вони не нею визначені.

Re: Детерминированная свобода воли.

[kurinn.livejournal.com]

«Ви хочете сказати, що ситуація зі свободою волі така ж сама (тобто людині лише здається, що в неї є свобода волі, насправді ж все уже визначено раніше)?»

Определена она раньше или нет, знает только создатель «железа и софта». Мы же, как тот компьютер, можем только догадываться, существуя в состоянии постоянного дефицита информации.