Запитання до читачів

[ichthuss]

В світлі популярного економічного міфу, згідно з яким зростання грошової маси обов’язково потрібне для обслуговування більшого об’єму товарообігу (і в нормі не має ніякого відношення до фінансових проблем уряду), пропоную його прихильникам відповісти на два запитання:

1) Чи суттєво, в якій саме точці фінансової системи з’являться нововипущені гроші?

2) Якщо ні, то яким чином один із рівнозначних варіантів, а саме, розподілення нових грошей строго пропорційно наявним грошовим залишкам кожному учаснику грошової системи, допомагає обслуговуванню іншого об’єму товарообігу? Якщо так, то де вони мають з’являтись і чому? Держбюджет і інші державні рахунки не пропонувати — за умовою, користь від нової маси не пов’язана з фінансами уряду.

Comments

[ichthuss]

>Якщо вона затримується на рахунку (чи під матрасом) хоча
>б на один день — уже в когось починає бракувати грошей.

Нестача грошей - не баг, а фіча. Будь-який предмет має цінність як гроші саме за рахунок того, що його не вистачає.

>Інші економічні аґенти можуть обирати, вони хотять пустити
>гроші на виробництво товарів та послуг, чи закинути їх на
>біржу/депозити тощо.

У вільній економіці банк так само може пустити гроші на виробництво товарів та послуг. У вільній економіці кожна заправка може бути трохи магазином, магазин - трохи банком, а банк - трохи виробником.

[noddeat.livejournal.com]

«У вільній економіці банк так само може пустити гроші на виробництво товарів та послуг. У вільній економіці кожна заправка може бути трохи магазином, магазин - трохи банком, а банк - трохи виробником.»

Це якраз той випадок, коли треба потестити це на практиці. Теоретично це можливо, але на практиці, мені здається, це призведе до браку грошей в системі.

[ichthuss]

Я досі не розумію, що таке "брак грошей в системі" (як протиставлення нормальній ситуації, коли грошей, слід розуміти, "достатньо").

[noddeat.livejournal.com]

«достатньо» — це ситуація, яка називається економістами «повне працевлаштування» (full employment). Як правило це означає, шо безробіття настільки низьке, шо жодній людині не доводиться бути безробітним більше, ніж пару місяців.

Це потребує достатньої кількості грошей, шоб, з одного боку, було за шо наймати людей, з іншого, шоб товари було за шо купувати.

[ichthuss]

Якщо ми одномоментно переномінуємо всі гроші, ціни і боргові зобов’язання в 10 разів, то в 10 разів меншого об’єму грошей вистачить на обслуговування економіки рівно так само, як і старого. Зміняться тільки цифри на папірцях, а всі економічні операції відбудуться строго так само. Тобто роль може грати динаміка об’єму грошей, абсолютний же об’єм несуттєвий. Вся світова економіка може обслуговуватися одним доларом (якщо мати можливість ділити його до п’ятнадцятого знаку).

[noddeat.livejournal.com]

звісно. номінація — абсолютна умовність. Біткоїни до якого там знаку після коми діляться?

[ichthuss]

До восьмого.

Якщо так, то визначення "браку грошей" не може формулюватись в миттєвих поняттях, у визначення має входити принаймі перша похідна. Я її вище по треду не бачу. Це перше. Друге: називати "браком грошей" ситуацію, яка не виправляється одночасним збільшенням кількості грошей у всіх учасників (що еквівалентно реномінації) - термінологічно некоректно, більше того, є маніпуляцією, що від початку робилася з метою обдурити людей, а потім зажила своїм життям.

[ichthuss]

Ще раз сформулюю свою тезу. У вільній економіці будь-який економічний агент, банк чи не банк, має можливість використати гроші будь-яким чином. Тому економічно немає різниці, дати нові гроші банку чи не банку. Якщо така різниця є, то пов’язана вона з обмеженнями на діяльність, накладеними на того агента, якому даються гроші (або обмеженнями на діяльність всіх інших агентів). Хотілося б почути про ці обмеження.

[noddeat.livejournal.com]

нє, з обмеженням на діяльність це слабо пов’язано: навіть коли таке обмеження існує, банку немає труду заснувати на свої гроші окреме підприємство, шо буде займатися тим, чим банк хоче.

то обмеження, яке існує — це обмеження на те, хто має право бути банком. Для цього як правило вимагається певна кількість статутного капіталу, тобто грошей, які не можна витратити ні на що. Підприємець же не може просто брати і тримати велику кількість грошей, він усі наявні гроші пускає на розвиток.

[ichthuss]

Тобто роль грає запас капіталу? І якщо якийсь підприємець з доброї волі погодиться витримувати в запасах велику суму грошей (і візьме на себе це зобов’язання перед державою), при цьому продовжить займатись своєю основною виробничою діяльністю, то дати новоемітовані гроші йому буде так само корисно, як і банку?

[noddeat.livejournal.com]

виходить, шо так. суть у тому, шо таких підприємців буде скінчена кількість і ця кількість буде набагато меншою, ніж загальна кількість підприємств.

[ichthuss]

Чи грає тут роль сам капітал, чи лише обмежена кількість отримувачів? Якщо роздати нові гроші якою-небудь лотереєю між сотнею підприємств, чи буде досягнутий той самий економічний ефект?

[noddeat.livejournal.com]

Ну, банки же теж не отримують гроші в подарунок, вони отримують низьковідсоткові кредити, які мусять віддати. Далі вони виконують функцію оцінювання, наскільки підприємець буде в стані заробити гроші та віддати кредит. Чим це оцінювання ліпше, тим менша ймовірність, шо кредити будуть видані тим, хто збанкрутує і не зможе їх віддати.

Якщо роздати гроші лотереєю, то є велика ймовірність, шо велика їх частина буде просрана, тобто витрачена на шось, шо не принесе ані прибутку, ані не покриє навіть суму кредиту.

[ichthuss]

Так банки, як показує практика, просирають гроші ще ефективніше. Тому що звичайні підприємства не мають жодного бажання збанкрутувати, а банки too big to fail, і розраховують на рефінансування в майбутньому. Думаю, що шанси отримати гроші назад (без подальшого розширення емісії і кредитування) якраз більші у випадку лотереї (з можливістю для підприємства відмовитись від кредиту, звісно), ніж у випадку роздачі банкам.

[noddeat.livejournal.com]

Залежить від країни :) В Німеччині банки неохоче навіть кредитну картку видають, хоча термін сплати у неї — 1 місяць. В інших країнах банки роздають кредитки направо і наліво, з терміном сплати у кілька місяців, але ці ж країни частіше у кризи впадають.

[ichthuss]

Виникає наступне питання: якщо йдеться про повернення грошей, та ще й з відсотками, то грошей в системі врешті стане ще менше. В чому сенс подібної маніпуляції, якщо грошей "бракує"? Чому просто адресна роздача грошей не вирішує питання "нестачі грошей"?

[noddeat.livejournal.com]

Хто цією «адресною роздачею грошей» має займатися? Уряд? Центральний банк? Але це :
а) збільшує бюрократію;
б) зменшує ймовірність того, шо хороші та цікаві підприємства отримають гроші;

Приклад: найнадійнішим банком у світі вважається німецький KfW. Але він напряму нікому грошей не видає, він видає кредити банкам, але лише на певні цілі. Банки змішують свої власні гроші з грошами KfW і пропонують дешеві кредити на сонячні панелі та всякі енергозаощаджувальні ремонти.

Здавалося б, чому KfW не робить усе напряму, навіщо ці посередники, чому не роздасть усім, хто хоче, гроші? Але, як це не дивно, така система максимізує ефективність витрати грошей.

[ichthuss]

"Адресна роздача" в даному випадку мається наувазі просто як альтернатива видачі в кредит. В кредит їх якось видають, можна так само видати на халяву, без зростання бюрократії. Ну і ти не відповів на моє питання.

[noddeat.livejournal.com]

Думаю, шо так не роблять, бо це таки викличе інфляцію, більшу, ніж потрібно здоровій економіці.

Тобто, з одного боку, друком грошей збільшують грошову масу. З іншого, факт того, шо кредит треба віддавати, зменшує її назад, а в систему потрапляють уже гроші, шо раніше лежали на банківських рахунках — ті гроші, яких бракувало.