Лікнеп щодо духу, душі та тіла
Aug. 20th, 2008 09:20 pmДискусія в записі про звірів та людей обіцяє бути плідною. Принаймі, щодня там піднімаються теми, достойні окремого розгляду. Одну таку тему я хочу зараз винести окремим записом, тому що без її розгляду подальша дискусія добряче втрачає сенс. Це тема тіла, душі та духу.
Я не претендую цим опусом на щось нове, не сказане раніше. Це буде лише популярне викладення дуже старих ідей. Сподіваюсь, що я ніде не наплутаю і не забуду нічого важливого, якщо ж раптом таке станеться, то, думаю, мене поправлять.
Для початку коротенький відступ, який знадобиться у подальшому викладенні. В дискусії висловлювалася думка, що головна відмінність людини від тварини полягає у наявності розуму. Не чіпаючи поки що суті цього твердження, зауважу, що розум є лише інструментом, він може використовуватися лище для досягнення мети, яка ставиться окремо від розуму.
Отже, тіло (грецьк. σωμα, сома, лат. corpus) матеріальна частина людини, яку можна безпосередньо спостерігати. До тіла відносяться всі фізіологічні процеси, нервові реакції, рефлекси, а також всі 5 чуттів. Тіло є у всіх живих істот, в тому числі і у рослин.
Душа (грецьк. ψυχη, псіхе, лат. anima) включає в себе такі речі, як емоції, почуття, бажання, пориви, пристрасті все те, що має, так би мовити, «природне» походження. Більшість з цього є також характерним для тварин.
Дух (грецьк. πνευμα, пнеума, лат. spiritus) це власне те, що відрізняє людину від тварини. Сюди відносяться такі речі, як самоусвідомлення, почуття прекрасного, любов до істини, справедливості, до пізнання, поняття добра і зла.
Тепер щодо розуму. Безперечно, без розуму немає людини. Але це говорить лише про те, що розум необхідна складова людини. Достатньою складовою він не є. Розглянемо це на прикладі згаданих характеристик духу.
Самоусвідомлення. Зрозуміло, що розумним шляхом воно виведене бути не може, тому що його немає з чого виводити. Власне існування річ, яку людина відчуває безпосередньо, такий інструмент, як розум, для цього не портібен.
Мистецтво. Те, чого зовсім немає у тварин. Зводити його до розуму було б вкрай нерозумно. Існують навіть жанри, як, наприклад, імпресіонізм, для сприйняття яких розум не потрібен взагалі. При цьому людина чітко розуміє, що краса це краще, ніж потворність. Хоча розумних підстав у цього немає і не може бути. Так само людина розуміє, що справедливість краща за несправедливість, що людське життя має самостійну цінність, що добро і зло не рівнозначні між собою. І ці всі переконання не вийде пояснити «необхідністю» чи іншими тезами. Наприклад, цінність людського життя не виводиться з бажання позбавитись болю, інакше аналогічно виводилась би така сама цінність тваринного життя.
Дуже гарно це ілюструється спротивом людей цінностям «суспільства споживання» воно навязує людям цінності «поїстипоспатиподивитися», а люди при цьому бачать, що є щось вище за диванснікерсящик. Хоча для тварини таке існування найбільша її мрія.
Всі ці «позарозумні», або, власне, духовні цінності і складають основну відмінність людини від тварини. Тому без розуму людина, звичайно, перестане бути людиною, але тварина з розумом людиною не стане.
По-друге.
Date: 2008-08-21 04:18 pm (UTC)«Тобто Ви ставете еквівалентність між поняттями «людина» і «розум», розум для вас є основною людською відмінність за означенням.»
Я так не считаю, я просто констатирую, что по-другому получается ещё хуже.
«Але тоді ви повинні включити до цього поняття ті речі, які традиційно до розуму не відносять, скажімо, любов до істини або абстрактну справедливість. Тому що дедуктивно їх вивести нема з чого.»
По мне эти понятия - чистое порождение разума. На подобную тему я уже высказывался о патриотизме, сказках и мифах.
«Розум — інструмент, що оперує абстрактними поняттями (символами) і дозволяє на їх основі будувати моделі дійсності та отримувати з цих моделей знання про реальний світ, і, таким чином, діяти в цьому світі, більш повно враховуючи те, яким він є.»
Хорошее определение, но негодное. Пользуясь им Вы должны признать, что река разумна, поскольку предположительно строит модели действительности, получает из них знания (о рельефе местности, например) и действует в этом мире более полно учитывая, какой он (мир) есть на самом деле, прокладывая свой путь к океану.
«На мою думку, все це властиво людині від початку, це елементи її природи, духовної природи, і пов’язані ці елементи не з матеріальною структурою людини чи з її відносинами з матеріальним світом.»
Вы – идеалист. Кто-то другой материалист. Отличие в том, что материалист признает только то, что можно представить (создать модель) из информации, поступающей от органов чувств. Ему этого достаточно для существования. Его мировоззрение (модель самого высшего порядка) представляется ему достаточно цельной и без гипотез, непроверяемых с помощью его чувств. Такие гипотезы, постоянно возникающие вследствие работы мозга (разума), материалист воспринимает как неизбежные «глюки» и отбрасывает их за ненадобностью.
«Модель даэ лише опис. А в поняттях «прекрасне», «добре» є ще й оцінка. Модель не може давати явищам оцінку. Для цього потрібно щось окреме від розуму.»
Оценка это выбор. Любая модель дает множество возможных состояний объекта. В этом и смысл описания. Например, модель книги дает, по крайней мере, два её состояния: книга закрыта и открыта. Предпочтение, выбор из возможных состояний, возникает из взаимодействия моделей. Открытая книга позволяет прочитать (модель чтения) содержимое и, поэтому, может быть признана полезней.
«Образ пов’язаний з нашими чуттями (зором), абстракція ж від них незалежна.»
То, что Вы называете образом и абстракцией одно и тоже - модели генерируемые мозгом (разумом). Рассмотрим зрение. Уже на стадии восприятия чувствительными элементами глаза мы имеем не «фотографию» - образ, по-вашему, как я понял, а последовательность электрических сигналов, поступающих на «переработку». В результате сложных преобразований получается модель (образ, по-моему). Такая же модель получается и без органов зрения из других источников информации в результате подобных преобразований. Сновидения, к примеру. Зависимость от органов чувств выражается только в принадлежности информации к определенному источнику.
«Наприклад, абстракції «чотиривимірний простір» зовсім не можна підібрати відповідного образу»
Три координаты, плотность, цвет, время, твердость – вот Вам пространство в семи измерениях, которому я, к примеру, легко могу подобрать соответствующий образ. И это ещё не предел.
«>А если поменять название модели на «объект неизвестной
>природы в форме пирамиды»?
Тоді пропаде поняття «структура».»
Под структурой я понимаю взаимосвязи составных элементов всевозможной детализации. При подобном подходе она никогда никуда не пропадает.
Re: По-друге.
Date: 2008-08-21 11:38 pm (UTC)>предположительно строит модели действительности, получает из них
>знания (о рельефе местности, например) и действует в этом мире
>более полно учитывая, какой он (мир) есть на самом деле,
>прокладывая свой путь к океану.
Ріка оперує символами?
>Его мировоззрение (модель самого высшего порядка) представляется
>ему достаточно цельной и без гипотез, непроверяемых с помощью его
>чувств.
А як можна з речей, перевірюваних чуттями, отримати самосвідомість? Адже себе людина відчуває поза чуттями, безпосередньо, і ніякі чуттєві докази не будуть більш переконливими та незаперечними.
>Три координаты, плотность, цвет, время, твердость вот Вам
>пространство в семи измерениях, которому я, к примеру, легко могу
>подобрать соответствующий образ. И это ещё не предел.
Нескінченновимірні вектори з математики, поняття справедливості, корпускулярно-хвильовий дуалізм у фізиці я можу назвати тисячі абстрактних понять (символів), які не можна хоча б якоюсь мірою адекватно передати образами (уявленнями чуттів візуальними, слуховими чи іншими).
>Под структурой я понимаю взаимосвязи составных элементов
>всевозможной детализации. При подобном подходе она никогда никуда
>не пропадает.
Поняття «структура» завязано на рівні структуроутворюючих звязків. Скажімо, суспільство, народ та держава це три різних структури, хоча складаються вони з одних тих самих елементів, проте повязаних різними звязками культурою, самосвідомістю чи формальними правовідносинами. Тому, коли ми відмовляємось від вказання конкретного звязку між елементами, поняття структури зникає.
Re: По-друге.
Date: 2008-08-22 11:10 am (UTC)>взаимодействия моделей. Открытая книга позволяет прочитать
>(модель чтения) содержимое и, поэтому, может быть признана
>полезней.
Це у випадку, якщо звідкись відома цінність прочитаної книги, тобто цінність знань. Ця сама цінність може бути або абсолютною (ірраціональною), або теж виводитись з якоїсь іншої цінності. Врешті-решт, ми прийдемо до того, що всі наші цінності виведені з речей ірраціональних. Однак із інстинктів (характерних для тварини) всі наші цінності виведені бути не можуть. Скажімо, абстрактна справедливість не може бути виведена ні з інтересів однієї істоти (тому що реалізація справедливості завжди робить одній істоті краще, другій гірше, і немає ніяких тваринних підстав надавати перевагу «правій» істоті), ні з інтересів популяції, тому що для виживання популяції більш вигідне виживання сильних особин, ніж слабих, яких захищає справедливість. Я хочу сказати, що всі наші цінності врешті-решт виводяться або з тваринних потреб, або з духовних речей — і ті, і інші ірраціональні, але другі характерні лише для людини. І «тваринна поведінка» держави означала, що її поведінка зовсім не визначається другими.
(Reply) (Parent) (Thread)
иррациональность
Date: 2008-08-22 02:03 pm (UTC)Не исключаю, хотя доказать этого не смогу. Однако эстетическое чувство у неё (реки) по-видимому, есть. Уж очень красивые я видел прибрежные скалы и водопады!
«А як можна з речей, перевірюваних чуттями, отримати самосвідомість? Адже себе людина відчуває поза чуттями, безпосередньо, і ніякі чуттєві докази не будуть більш переконливими та незаперечними.»
Введите в рассмотрение еще одно чувство – чувство самоосознания, что-то вроде «SiSoft Sandra», и все станет на свое место.
«я можу назвати тисячі абстрактних понять (символів), які не можна хоча б якоюсь мірою адекватно передати образами»
Тут каждый должен говорить за себя. Вы не можете, а кто-то, наверное, сможет. Я, например, не умею играть в шахматы, а друг мой – международный мастер. Это не стыдно.
«Тому, коли ми відмовляємось від вказання конкретного зв’язку між елементами, поняття структури зникає.»
С какой целью нам нужно отказываться? Мы не строим по своему усмотрению, а изучаем, то, что уже существует. Даже отказываясь иногда по причине незначительности в одних случаях, мы всегда должны продолжать держать это в уме для других.
«Врешті-решт, ми прийдемо до того, що всі наші цінності виведені з речей ірраціональни.»
Ну и что с того? Иррациональность, я продолжу точку зрения материалистов, может быть вполне материальной и вытекать из той же недостаточности информации, как шаблон для принятия решений, полученный в результате эволюции и естественного отбора. Метод тыка.
«тому що реалізація справедливості завжди робить одній істоті краще, другій гірше»
По-моему неверно. Справедливость разумна и рациональна, исходит из модели совершенного общества. В ситуации, когда рассматриваются два существа вне общества, понятие справедливости неприменимо.
«Я хочу сказати, що всі наші цінності врешті-решт виводяться або з тваринних потреб, або з духовних речей — і ті, і інші ірраціональні, але другі характерні лише для людини.»
Я скажу иначе: Человеческие ценности выводятся исходя из конструкции человека и из способа действия его разума. Второе, если внимательно присмотреться, является частью первого. И те и другие иррациональны, только в силу недостатка информации о рассматриваемых объектах.
«І тваринна поведінка держави означала, що її поведінка зовсім не визначається другими.»
Мне кажется, Вы пытаетесь выдать Вашу интерпретацию намерений и поведения государства, за сами эти намерения и поведение. И потом: «животные потребности» государства, определяют её «животное поведение» звучит очень странно
Re: иррациональность
Date: 2008-08-22 03:55 pm (UTC)>чувство у неё (реки) по-видимому, есть. Уж очень красивые я видел
>прибрежные скалы и водопады!
Для обґрунтування тезису про розумність ріки треба не просто показати, що деякі її «творіння» красиві, а показати, що вона надає перевагу красивим над некрасивими.
>По-моему неверно. Справедливость разумна и рациональна, исходит из
>модели совершенного общества.
А я думаю, що навпаки модель ідеального суспільства будується, виходячи з критерію справедливості. Інакше яке суспільство назвати ідеальним?
Справедливость и совершенство.
Date: 2008-08-22 04:21 pm (UTC)Разум осознает конструкцию своего носителя и вытекающие из этого требования к окружающему миру. Эти требования включают существование себе подобных носителей разума и учитывают соответствующие требования с их стороны. Тем или иным способом решается задача взаимного сосуществования. Результат – модель совершенного общества, из которой следует критерий справедливости – шаблон для оценки окружающих процессов.
Я бы разделил термины «совершенный» и «идеальный». Первое - реальное решение с учетов современных обстоятельств. Второе предполагается, как цель развития, при движении к которой исходные обстоятельства могут быть изменены. Оценки, вытекающие из первого, могут сегодня быть критериями справедливости, из второго – нет.
«Для обґрунтування тезису про розумність ріки треба не просто показати, що деякі її «творіння» красиві, а показати, що вона надає перевагу красивим над некрасивими.»
Любые творения реки, с моей точки зрения, больше или меньше красивы.
Re: Справедливость и совершенство.
Date: 2008-08-24 11:46 pm (UTC)Безперечно, але для обґрунтування Вашої тези щодо можливої розумності річки слід показати, що кількість красивих її витворів перевищує ту кількість, яку б вона утворила випадково, тобто що краса це результат її ціленаправленої діяльності.
антропоцентризм
Date: 2008-08-25 02:07 pm (UTC)Для подтверждения тезиса возможной разумности человека, по-вашему, необходимо показать, что количество красивых изделий изготовленных человеком превышает то количество, что случайно стало результатом его деятельности? И что красота – результат целенаправленной деятельности всех людей без исключения?
Пример с речкой я предложил пытаясь обратить Ваше внимание, что практически все подходы к определению разума, разумной деятельности и её результатов антропоцентричны.
Re: антропоцентризм
Date: 2008-08-26 09:30 pm (UTC)>необходимо показать, что количество красивых изделий изготовленных
>человеком превышает то количество, что случайно стало результатом
>его деятельности?
Для підтвердження тези про присутність у людини естетичного чуття. Так.
>И что красота результат целенаправленной деятельности всех людей
>без исключения?
Хоча б деяких.